Філевська лінія метро: що не завжди помічають пасажири

Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua

Триває реконструкція наземної ділянки Філевська лінії - наймасштабніша в її історії. На станціях, побудованих за стандартами середини XX століття, змінюються прослужили майже 60 років несучі конструкції. Перебудовуються, розширюються і обладнуються ліфтами вестибюлі, заново будуються платформи. Це необхідно, щоб Філевська лінія не тільки набула сучасного вигляду, а й стала зручнішою для пасажирів і ще довго прослужила москвичам.

- Філевська лінія - єдина в Москві, велика частина якої прокладена по землі. Експлуатаційна довжина лінії від «Олександрівського саду» до «Кунцевській» становить 12,1 кілометра, ще 2,8 кілометра - довжина відгалуження до «Міжнародної». Сукупна протяжність наземних ділянок - близько восьми кілометрів. На поверхні розташовані сім з 13 станцій блакитний гілки;

- Филевская будувалася як експериментальна. Передбачалося, що подібні наземні лінії можуть з'єднати центр Москви з містами ближнього Підмосков'я;

- наземна ділянка Філевська лінії місцями збігається з колишнім руслом річки Фильки, яка тепер тече по підземному колектору;

- в радіусі двох кілометрів від станцій Филевской лінії проживають понад 550 тисяч осіб. За період експлуатації вона перевезла понад три мільярди пасажирів;

- між «Олександрівським садом» і «Смоленської» пасажири проїжджають по ділянці першої черги московського метро, ​​який іноді називають Староарбатскім. Відкрили його, як і всю першу чергу, 15 травня 1935 року. Потяги від «Сокольников» слідували до «Мисливського Ряду», після чого частина складів йшла до «Парку культури», а інша - до «Смоленської». Така схема руху існувала до 13 березня 1938 роки;

- перший в Москві і Росії підземний пішохідний перехід з'явився на місці колишнього входу на станцію «Смоленська». Вестибюль розташовувався майже посередині нинішнього Садового кільця (в 1935 році на його місці знаходився бульвар), але проіснував лише кілька років. У 1937-1939 роках магістраль розширили, наземний вестибюль станції розібрали, а підхідні галереї продовжили до обох сторін Садового кільця і ​​перетворили в підземний перехід, не пов'язаний з входом в метро;

- 20 березня 1937 року було відкрито рух по першому московському метромосту - Смоленському. Його можна побачити в багатьох кінофільмах. Наприклад, в стрічці «Бережися автомобіля», знятої в 1966 році, Діма Самохвалов зберігає свою «Волгу» близько метромосту. Саме там на неї поклав око Юрій Деточкин. У картині зображено «первозданний» стан мосту - ще до того, як нахил накрили шумозащитной галереєю;

- з 1938 до 1953 року ділянку від «Олександрівського саду» до «Київської» ставився до Арбатсько-Покровської лінії. Схема руху була наступною: поїзди від станції «Курська», а з 1944 року - від нинішньої «Партизанської», йшли до «Площі Революції», звідки по перегінним тунелях потрапляли на «Олександрівський сад» і слідували до кінцевої станції «Київської» мілкого закладення ;

- в роки Великої Вітчизняної війни метро використовувалося як притулок під час нальотів німецької авіації. В ніч з 22 на 23 липня 1941 року тунель мілкого закладення між «Арбатській» і «Смоленської» був пробитий авіаційною бомбою. У цей момент рух поїздів не здійснювалося, але були жертви серед ховалися в тунелі людей. Також в 1941-му від авіанальоту постраждав Смоленський метромост. «Латка» отвори в перекритті тунелю збереглася, її можуть бачити машиністи наступних за Філевської лінії поїздів;

- після війни було прийнято рішення продублювати ділянку до станції «Київська» лінією метро глибокого закладання, пустивши її під Москвою-рікою. Нові станції «Арбатська», «Смоленська» і «Київська» були побудовані на глибині від 38 до 50 метрів. 5 квітня 1953 року в них перевели рух поїздів синьої лінії, а ділянку до «Київської» мілкого закладення закрили;

- з 1953 по 1958 рік закриті станції мілкого закладення використовувалися як склади і простір для виставок. На шляхах «Арбатській» і «Смоленської» поклали настили і виставили стелажі для експонатів. А в перегінних тунелях метрополітен розміщував старі вагони. Багато з них були трофейними - їх вивезли після з берлінського метро після закінчення війни. Крім того, на одній із колій ділянки «Олександрівський сад» - «Київська» проводилися випробування модернізованих вагонів і нових типів рухомого складу;

- в 1958 році закриту ділянку був розконсервувати, щоб перетворити його в нову гілку метро, ​​що йде на захід столиці. Арбатсько-Філевська лінія відкрилася 7 листопада 1958 року. Спочатку потяги прямували від «Олександрівського саду» до «Кутузовському», а рівно через рік лінію продовжили до «Филей». У 1965 році блакитна гілка дійшла до «Молодіжної», а в 1989-му була продовжена до «Крилатского». Нинішній вигляд на схемі московського метро Філевська лінія придбала 7 січня 2008 року, коли ділянку після «Кунцевській» був переданий Арбатсько-Покровської лінії;

- все сім відкритих станцій Филевской лінії спроектував архітектор Рімідалв Погрібний (батьки архітектора, полум'яні революціонери, назвали свого сина перевернутим ім'ям Леніна). Лінія відкривалася в роки боротьби з надмірностями, і наземні станції вийшли брутальними. У вигляді станцій частково відбилися тенденції радянського авангарду 1920-1930-х років, а також європейського функціоналізму;

- платформи наземних станцій Филевской лінії коротше звичайних станцій московського метро. Тому тут ніколи не експлуатувалися склади довжиною більше шести вагонів. Сьогодні по цій лінії курсують зчленовані вагони «Русич». Вони довші за звичайні, склад на Філевська лінії складається з чотирьох зчленованих вагонів. «Русичі» розроблялися в тому числі і для експлуатації на наземних лініях. Тому вони обладнані сучасною системою вентиляції та опалення;

- реконструкція наземної ділянки - перша в історії Філевської лінії метро. За 60 років експлуатації конструктивні та інженерні елементи станцій були зношені більш ніж на 70 відсотків;

- пасажири знають, що з ближньої платформи станції «Олександрівський сад» поїзди відправляються до «Кунцевській», а щоб потрапити в «Москва-Сіті», треба перейти по містку або тунелю до поїзда на дальню платформу. Филевская - єдина лінія в Москві з вилковим рухом поїздів;

- все три кінцеві станції Філевська лінії унікальні тим, що за ними немає оборотних тупиків. Приїхали пасажирам не обов'язково виходити з поїзда, оскільки він через кілька хвилин відправиться назад. У період реконструкції Філевської лінії, наприклад, тільки таким способом можна потрапити по ній на станцію «Піонерська». Потяги з центру на цій станції не зупиняються, пасажири доїжджають до «Кунцевській» і на тому ж складі повертаються на «Пионерскую»;

- вхід на станцію «Київська» Філевської лінії був оформлений в 2006 році французькими архітекторами в стилі декору паризького метрополітену. У відповідь станцію Madeleine паризької підземки оформили вітражем «Курочка Ряба», який містить напис «Московське метро»;

- шляхи за станцією «Олександрівський сад» до сих пір ведуть до «Площі Революції». За ним постійно ходять потяги, що передаються з депо «Філі» на Арбатсько-Покровської лінії;

- повторити схему руху 1935-1938 років вже неможливо. Один з перегінних тунелів між станціями «Олександрівський сад» і «Охотний Ряд» був зруйнований в середині 1990-х років при будівництві однойменного торгового комплексу під Манежній площею;

- до 2011 року всі станції з живописно вигнутими платформами розташовувалися в московському метро виключно на Филевской лінії. Це «Олександрівський сад», «Кутузовская», «Виставкова» і «Міжнародна». Лише недавно в метро додалися ще дві станції, розташовані «по кривій» - «Зябліково» на Люблінсько-Дмитрівській лінії і «П'ятницьке шосе» на Арбатсько-Покровської;

- всі підземні станції московського метро острівні. Єдиний виняток - «Олександрівський сад». Це пов'язано з тим, що при будівництві було вкрай складно розвести шляху у вузькому просторі між Кутафьей вежею Кремля і будівлею Манежу;

- перегін «Олександрівський сад» - «Арбатська» протягом 71 років був найкоротшим в московському метро. Його довжина, якщо вважати по серединним осях станцій, - 515 метрів. З 2006 року рекорд належить другого перегону Филевской лінії «Виставкова» - «Міжнародна» - 498 метрів, а протяжність тунелів між платформами ще менше - всього 379 метрів;

- «Кунцевська» - єдина наземна станція в московському метро, ​​де можна пересісти з однієї лінії на іншу. Через кілька років вона стане також єдиною станцією, де буде працювати підземно-наземна пересадка з лінії на лінію. Поруч з «Кунцевська» буде відкрита підземна станція «Можайська» Третього пересадочного контуру;

- станція «Студентська» відома тим, що до неї не прокладений жоден маршрут міського громадського транспорту. З 1983 по 2002 рік вона була єдиною такою в Москві. При цьому станція розташована набагато ближче до центру Москви, ніж «Воробйови гори», «Лісопаркова» і «Спартак»;

- на «Арбатській» Філевської лінії здавна розташовувався буфет для машиністів, в якому міг поїсти будь-який пасажир. Таких буфетів в тільки два: другий знаходиться на «Войковська». У 2016 році буфет був реконструйований у стилі ретро;

- розташована в ядрі ділового центру «Москва-Сіті» станція «Виставкова» - перша, оформлена в Москві в стилі хай-тек. На ній пасажири можуть відвідати розташовану на балконі станції галерею «Метро».

- на «Виставкової» знаходиться Центр професійної орієнтації Московського метрополітену. Цей центр - по суті, музей метро, ​​в якому співробітники розповідають відвідувачам (в основному дітям) про тонкощі роботи в підземці. На виставці можна ознайомитися з інженерними пристроями, розташованими в тунелі, макетами вагонного обладнання та іншими цікавими експонатами, недоступними пасажирам в звичайному режимі. Можна навіть покататися на симуляторі поїзда нового покоління.