- Розрахунок держмита при поданні позовної заяви до арбітражного суду
- Сплата держмита в арбітражний суд
- Підбиваючи підсумки
Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
Сьогодні в нашій країні існує кілька типів судочинства. Одним з них є господарсько-процесуальне право. В рамках нього суперечки між собою вирішують як підприємства, так і індивідуальні підприємці.
Але в будь-якому випадку для звернення з позовом необхідні певні фінансові витрати. Щоб визначитися з ними, перш за все, необхідний розрахунок держмита в арбітражний суд.
Всі позовні заяви діляться на дві великі групи: майнові і немайнові. Від цього багато в чому залежить величина майбутніх судових витрат.
Отже, в розряд майнових входять позови про:
1) стягнення різних грошових сум (борг за договором, штрафні санкції, збитки і т.д.);
2) визнання прав на майно або його витребування від третіх осіб.
У свою чергу немайновим позовами не можна дати певну грошову оцінку. Сюди, наприклад, входять вимоги щодо розірвання договору, визнання його недійсним, або неукладеним. Крім того немайновим можна вважати позовну заяву про спростування недостовірної інформації.
При цьому один позов може одночасно містити вимоги як майнового, так і немайнового плану. Але оплачуються вони адміністративний збір окремо. Сума позову характерна для майнових заяв. У неї входить загальний розмір стягуються платежів або вартість оспорюваної власності.
Наприклад, якщо предметом звернення до арбітражу є стягнення заборгованості за контрактом, то в позов увійдуть основний борг, пеня, збитки, відсотки і т.д. Як правило, вимоги про їх стягнення перераховуються в кінці списком.
Предметом позову можуть бути зобов'язання в іноземній валюті. При цьому сума вимог визначається виходячи з того, з якої грошової одиниці повинен бути здійснений платіж. Так, якщо сторони узгодили оплату в рублях з прив'язкою до валюти, сума позову виражається в рублях. Якщо ж і розрахунки повинні були бути зроблені в валюті, то саме в ній визначається розмір позовних вимог.
Сума (ціна) позову входить до складу основних реквізитів заяви. Якщо її не вказати, то існує великий ризик того, що суд поверне документи позивачу. Коли вимоги складаються з декількох стягуються сум, то доцільно підготувати окремий розрахунок ціни позову. Він буде виступати одним з додатків до нього.
Говорячи про немайнове позові, рекомендується прямо про це згадати у заяві. Тоді суд і відповідач не буде введено в оману.
Як бачите, нюансів досить багато, і щоб правильно їх все врахувати, як правило організаціям та індивідуальним підприємцям потрібно представник в арбітражному суді , Який має всю повноту знань про ведення арбітражного процесу.
Розрахунок держмита при поданні позовної заяви до арбітражного суду
При подачі позовної заяви у справах, що розглядаються в арбітражних судах, розмір державного мита в суді сплачується наступний:
Розмір держмита при поданні позовної заяви майнового характеру, що підлягає оцінці при ціні позову:
- до 100 000 рублів - 4% ціни позову, але не менше 2 000 рублів;
- від 100 001 рубля до 200 000 рублів - 4 000 рублів плюс 3% суми, що перевищує 100 000 рублів;
- від 200 001 рубля до 1 000 000 рублів - 7 000 рублів плюс 2% суми, що перевищує 200 000 рублів;
- від 1 000 001 рубля до 2 000 000 рублів - 23 000 рублів плюс 1% суми, що перевищує 1 000 000 рублів;
- понад 2 000 000 рублів - 33 000 рублів плюс 0,5% суми, що перевищує 2 000 000 рублів, але не більше 200 000 рублів;
Розмір інших державних мит:
1) при подачі позовної заяви по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні договорів, а також у спорах про визнання угод недійсними - 4 000 рублів;
2) при подачі заяв про визнання нормативного правового акта нечинним, про визнання ненормативного правового акта недійсним і про визнання рішень і дій (бездіяльності) державних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів, посадових осіб незаконними:
- для фізичних осіб - 200 грн;
- для організацій - 2 000 рублів;
3) при подачі інших позовних заяв немайнового характеру, в тому числі заяви про визнання права, заяви про присудження до виконання обов'язку в натурі, - 4 000 рублів;
4) при подачі заяви про визнання боржника неспроможним (банкрутом) - 4 000 рублів;
5) при подачі заяви про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - 2 000 рублів;
6) при подачі заяви про вступ у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору:
- у спорах майнового характеру, якщо позов не підлягає оцінці, а також у спорах немайнового характеру - у розмірі державного мита, що сплачується при поданні позовної заяви немайнового характеру;
- у спорах майнового характеру - у розмірі державного мита, що сплачується виходячи з оспорюваної третьою особою суми;
7) при подачі заяви про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішення третейського суду - 2 000 рублів;
8) при подачі заяви про забезпечення позову - 2 000 рублів;
9) при подачі заяви про скасування рішення третейського суду - 2 000 рублів;
10) при подачі заяви про визнання і приведення у виконання рішення іноземного суду, іноземного арбітражного рішення - 2 000 рублів;
11) при подачі апеляційної скарги і (або) касаційної, наглядової скарги на рішення та (або) постанови арбітражного суду, а також на визначення суду про припинення провадження у справі, про залишення позовної заяви без розгляду, про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень третейського суду, про відмову у видачі виконавчих листів - 50 відсотків розміру державного мита, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру;
12) при подачі заяви про повторну видачу копій рішень, ухвал, постанов суду, копій інших документів зі справи, які видаються арбітражним судом, а також при подачі заяви про видачу дубліката виконавчого листа (в тому числі копій протоколів судового засідання) - 4 рубля за одну сторінку документа, але не менше 40 рублів;
13) при подачі заяви про присудження компенсації за порушення права на судочинство в розумний строк або права на виконання судового акта в розумний строк:
- для фізичних осіб - 200 грн;
- для організацій - 4 000 рублів.
Сплата держмита в арбітражний суд
Якщо позов носить немайнові характер, то тут все просто. Він оплачується адміністративний збір у твердій сумі. Станом на 2016 рік вона становить шість тисяч рублів. Цей розмір однаковий як для підприємств, так і індивідуальних підприємців.
Стільки ж доведеться внести кредитору або боржнику для початку в арбітражному суді справи про банкрутство. За майновим позовами сума держмита визначається за власною шкалою, яка наведена в підпункті 1 п. 1 ст. 333.21 НК РФ.
Виходячи з неї, розмір платежу в суд визначається виходячи із загальної величини позову. Продемонструємо розрахунок держмита на такому наочному прикладі. Припустимо, підприємство хоче стягнути з контрагента борг за договором в загальній сумі 450 тисяч рублів.
Звертаємося до згаданої нами нормі НК РФ. Там, зокрема зазначено, що якщо ціна позову знаходиться в межах від 200 001 рубля до мільйона, то платиться 7000 рублів і 2% від суми, що перевищує 200 001 рубль. В результаті отримаємо формулу: 7000+ (450 000-200 001) * 0.02 = 11 999 рублів 98 копійок.
Саме таку суму доведеться сплатити при подачі позову. Аналогічним чином слід користуватися шкалою і при інших розмірах вимог. При цьому мінімальна сума мита становить 400 рублів, а максимальна - двісті тисяч.
Якщо сума боргу дозволяє оформити судовий наказ (а це до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), то держмито сплачується в половині від суми, розрахованої стосовно до майнового позовом. Наведемо ще кілька цифр. Якщо необхідно оскаржити рішення або дію державного органу, то фізичні особи сплачують 300 рублів, а підприємства - 3 тисячі.
Коли ж подається апеляційна або касаційна скарга, то слід внести половину від мита у немайнових позовами (тобто 3000 рублів). При цьому як склад первісних позовних вимог, так і їх розмір значення не мають.
Встановлюється свій розмір держмита і по іншим судовим, що проводяться арбітражними судами (забезпечення позову, залучення третіх осіб, скасування рішення третейського суду і т.д.) Про все це можна дізнатися, вивчивши ст. 333.21 НК РФ.
Підбиваючи підсумки
Нагадаємо, що державне мито вноситься в арбітражний суд як в готівковому, так і безготівковому порядку. При цьому раніше ми вже говорили, що в позові присутні як майнові, так і немайнові вимоги, то по кожному з них сплачується держмито окремо.
Тобто, до позову слід докласти два платіжних документа: один по майнової частини; і другий на суму 6 тисяч рублів. Готуючи позов, слід пам'ятати про те, що є суперечки, які не вимагають сплати держмита.
Крім того, і сам позивач може мати пільги. Тому рекомендується заздалегідь ознайомитися зі статтями 333.35 і 333.37 НК РФ. Якщо ж пільги є, то рекомендується написати про це в позовній заяві або ж докласти підтверджуючий документ.
Відсутність в суді документів щодо внесення держмита в будь-якому випадку є підставою для залишення позову без руху на якийсь час. І якщо за цей час платіж здійснений не буде, то суд змушений буде повернути всі подані позовні матеріали.
На закінчення залишається додати, що якщо суд повністю задовольняє позов, то всю держмито згодом він стягує з відповідача. При частковому визнанні позиції позивача мито стягується у відповідному співвідношенні.
Андрій Берг
Інформаційне Агентство "Фінансовий Юрист"