Довіреність для представника іноземної компанії в РФ

1. Форма довіреності для представника іноземної компанії на території РФ

Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua

Довіреність для представника іноземної компанії в РФ. Як правило, іноземні організації укладають угоди і здійснюють інші дії на території РФ через місцевих представників, що діють по довіреності, посвідченої за кордоном. Дана обставина не виключає проте необхідності перевірки при нотаріальному посвідченні угоди повноважень органу або посадової особи, яка видала довіреність від імені іноземної організації на вчинення відповідних юридично значимих дій в Росії, оскільки повноваження представника безпосередньо є похідними від повноважень довірителя: ніхто не може передати повноважень більше, чим володіє сам. Виняток становлять лише випадки, коли довіреність представника була засвідчена в рамках розгорнутої публічно-правової процедури, оскільки в цьому випадку нотаріус або інший публічно-правовий суб'єкт за кордоном вже перевірив повноваження органу іноземної організації на передачу представнику права на укладення угоди

Російські нотаріуси досить часто стикаються в своїй професійній діяльності з дорученнями, досконалими за кордоном, а також самі на прохання зацікавлених осіб засвідчують доручення для використання за кордоном. Саме щодо довіреностей, які видаються за кордоном, найчастіше виникає питання про їх еквівалентності вимогам нотаріальної форми, встановленим російським законодавством. У тому числі це пов'язано з імперативною нормою п. 1 ст. 185.1 ГК, яка вимагає нотаріального посвідчення довіреностей на укладення угод у нотаріальній формі і на розпорядження зареєстрованими в державних реєстрах правами. Отже, від дотримання нотаріальної форми довіреності при здійсненні таких операцій залежить дійсність останніх. Однак подібні правила діють далеко не у всіх країнах світу, що здатне породити проблеми, пов'язані з визнанням на нашій території дійсності іноземних довіреностей, які не відповідають імперативним вимогам російського права.

Видача довіреності може не супроводжуватися укладанням договору доручення або іншої угоди між довірителем і представником. У цьому випадку для визначення права, що застосовується до відносин представництва і при відсутності спеціальних норм міжнародного договору, використовуються колізійні правила ст. ст. 1217, 1217.1 ГК. Зокрема, оскільки видача довіреності - це одностороння угода, то до відповідного зобов'язанням, якщо інше явно не випливає із закону, умов чи істоти угоди або сукупності обставин справи, застосовується право країни, де на момент вчинення односторонньої угоди знаходиться місце проживання або основне місце діяльності сторони, яка приймає на себе зобов'язання по односторонній угоді, тобто представника (ст. 1217 ЦК). При цьому законодавець додатково конкретизує цю норму, необхідний для видачі довіреності, передбачаючи цілий ряд колізійних правил в п. П. 2 - 4 ст. 1217.1 ГК, а саме:

• по-перше, головним принципом визначення застосовуваного права є його вибір подаються в довіреності, якщо інше не випливає із закону. Але такий вибір має силу лише в тій мірі, в якій третя особа і представник були про нього сповіщені. Оптимальною тут бачиться ситуація, коли на право, яке застосовується до відносин представництва, прямо вказується в тексті доручення;
• по-друге, якщо застосовне право не вибрано яку представляють або вибране ним право не підлягає застосуванню, то відносини між репрезентованою або представником і третьою особою визначаються по праву країни, де знаходиться місце проживання або основне місце діяльності представника. У разі, коли третя особа не знала і не повинна була знати про таке місце проживання або діяльності представника, застосовується право країни, де переважно діяв представник в конкретному випадку;
• по-третє, якщо довіреність видається для вчинення правочину з нерухомим майном, яке тягне за собою державну реєстрацію прав по ній, застосовується право країни, де нерухоме майно внесено до державного реєстру;
• по-четверте, до відносин представництва по судовій довіреності застосовується право країни за місцем судового або третейського розгляду.

Важливим на практиці використання довіреності в міжнародному обороті є відмежування кола питань, які вирішуються на основі права, що застосовується до відносин представництва. На сьогоднішній день законодавець визначив перелік таких питань, зокрема:

1. наявність і обсяг повноважень представника;
2. наслідки здійснення представником своїх повноважень;
3. вимоги до змісту довіреності;
4. термін дії довіреності;
5. припинення довіреності, у тому числі наслідки її припинення для третіх осіб;
6. допустимість видачі довіреності в порядку передоручення;
7. наслідки вчинення правочину за відсутності повноважень діяти від імені подається або при перевищенні цих повноважень, в тому числі в разі подальшого схвалення такої угоди представляє.

Форма довіреності для представника іноземної компанії на території РФ

В силу прямої вказівки абзацу другого п. 1 ст. 1209 ЦК форма довіреності визначається за тими ж правилами, що і форма будь-який інший угоди. Таким чином, дійсною буде довіреність, форма якої задовольняє хоча б одному з наступних законів:

1. праву, що підлягає застосуванню до відносин сторін представництва по суті;
2. праву за місцем вчинення довіреності;
3. російському праву, якщо особистим законом хоча б одного боку є російське право.

За ідеєю, такий широкий набір колізійних прив'язок, що вказують на право, яке застосовується до форми довіреності, повинен виключати ситуації, при яких вона може бути визнана недійсною з формальних міркувань. Повторимося, що найбільшу зручність і поширення на практиці має оформлення угод, включаючи доручення, відповідно до права країни за місцем їх вчинення.

Не слід також забувати, що міжнародним договором можуть бути встановлені специфічні правила визначення права, що застосовується до форми довіреності. Наприклад, відповідно до ст. 40 Мінської конвенції форма і строк дії довіреності визначаються за законодавством Договірної Сторони, на території якої видана довіреність. Інших альтернатив Мінська конвенція не передбачає.

Якщо нотаріальна форма довіреності є обов'язковою в силу російського закону, то на практиці бажано посвідчення такої довіреності за кордоном компетентним нотаріусом або іншою уповноваженою за кордоном особою. При цьому загальні правила нотаріального чи іншого суспільного виробництва за кордоном повинні в цілому відповідати нормам російського права, що, як правило, має місце в країнах так званого латинського нотаріату. В інших випадках доцільно посвідчення довіреності консулом Росії в іноземній державі.

дивитися інший зразок довіреності ...

ДОРУЧЕННЯ ДЛЯ ПРЕДСТАВНИКА ІНОЗЕМНОЇ КОМПАНІЇ НА ТЕРИТОРІЇ РФ

___________________, _______________
(Населений пункт, дата складання довіреності)

Компанія «____ (повне найменування) ____», в особі _____ (посада, П.І.Б.) ______, що діє на підставі _________________, справжнім уповноважує _______________, (паспорт: серія ______ N _________, виданий ______________ «__» _______ ____ р ., код підрозділу ______________), що проживає за адресою: _________________, представляти компанію «___________» на території Російської Федерації і здійснювати наступні дії:
- укладати будь-які угоди і підписувати від імені компанії «____________» договори та інші необхідні документи, пов'язані з діяльністю компанії «________», відкривати розрахункові, валютні та інші рахунки в банках і інших кредитних організаціях на території Російської Федерації і розпоряджатися знаходяться на них грошовими коштами ;
- представляти інтереси компанії «________» у відносинах з державними, громадськими та комерційними організаціями в Російській Федерації у зв'язку з діяльністю довірителя;
- вести від імені та в інтересах компанії «____________» будь-які цивільні справи у всіх судових інстанціях (судах загальної юрисдикції, арбітражних і третейських судах), в тому числі при розгляді справ по суті, а також в апеляційній, касаційній і наглядовій інстанціях з усіма правами , які надані законом позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, в тому числі з правом підписання позовної заяви та відзиву на позовну заяву, заяви про забезпечення позову, передачу справи до третейського суду, зміни предмета або підстави позову, п ізнанія позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, укладення мирової угоди, підписання заяви про перегляд судових актів за нововиявленими обставинами, оскарження судового акта арбітражного суду, пред'явлення до стягнення і відкликання виконавчого листа, оскарження дій судового пристава-виконавця, з правом збору , підготовки і отримання будь-яких необхідних для виконання даного доручення документів, підписи всіх необхідних документів та здійснення всіх необхідних дій, пов'язаних з вип олненіем даного доручення, включаючи право отримання присудженого майна або грошей.

Довіреність видана строком на ______ (не більше трьох років) __________ з правом (без права) передоручення.

Підпис представника ____________________________________ засвідчую.

_____________________
(Посада)

Компанія «__________________» ______________ / ______________
(П.І.Б.)
М.П.

закон РАА