Цивільний кодекс РФ, Частина 1 Розділ 2 Право власності та інші речові права

1. ДОВІДКА до сторінки " Членські внески в СНТ. Мета, принцип стягування, розмір ".
2. Стаття 212. Суб'єкти права власності
3. Стаття 235. Підстави припинення права власності
4. Стаття 236. Відмова від права власності
5. Глава 16. Загальна власність

Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua

Про нові матеріали >>>

Для перегляду фотографій, розміщених на сайті, в збільшеному розмірі необхідно клацнути кнопкою мишки на їх зменшених копіях.

ДОВІДКА до сторінки " Членські внески в СНТ. Мета, принцип стягування, розмір ".

Цивільний кодекс РФ, Частина 1
Розділ II. Право власності та інші речові права

Стаття 209. Зміст права власності

1. Власникові належать права володіння, користування і розпорядження своїм майном.
2. Власник має право на свій розсуд вчиняти щодо належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону й іншим правовим актам і не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб, в тому числі відчужувати своє майно у власність іншим особам, передавати їм, залишаючись власником, права володіння, користування і розпорядження майном, віддавати майно в заставу й обтяжувати його іншими способами, розпоряджатися ним іншим чином.
3. Володіння, користування і розпорядження землею та іншими природними ресурсами в тій мірі, в якій їх обіг допускається законом (стаття 129), здійснюються їх власником вільно, якщо це не завдає шкоди навколишньому середовищу і не порушує прав і законних інтересів інших осіб.
4. Власник може передати своє майно в довірче управління іншій особі (довірчому керуючому). Передача майна в довірче управління не тягне переходу права власності до довірчого керуючого, який зобов'язаний здійснювати управління майном в інтересах власника або вказаної ним третьої особи.

Стаття 210. Тягар утримання майна

Власник несе тягар утримання належного йому майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

Стаття 212. Суб'єкти права власності

1. У Російській Федерації визнаються приватна, державна, муніципальна й інші форми власності.
2. Майно може перебувати у власності громадян і юридичних осіб, а також Російської Федерації, суб'єктів Російської Федерації, муніципальних утворень.
3. Особливості набуття та припинення права власності на майно, володіння, користування і розпорядження ним в залежності від того, знаходиться майно у власності громадянина чи юридичної особи, у власності Російської Федерації, суб'єкта Російської Федерації або муніципального освіти, можуть встановлюватися лише законом. Законом визначаються види майна, які можуть перебувати лише у державній або муніципальній власності.
4. Права всіх власників захищаються так само.

Стаття 213. Право власності громадян і юридичних осіб

1. У власності громадян і юридичних осіб може бути будь-яке майно, за винятком окремих видів майна, яке відповідно до закону не може належати громадянам або юридичним особам.
2. Кількість і вартість майна, що перебуває у власності громадян і юридичних осіб, які не обмежуються, за винятком випадків, коли такі обмеження встановлені законом з метою, передбачених пунктом 2 статті 1 цього Кодексу.
3. Комерційні і некомерційні організації, крім державних і муніципальних підприємств, а також установ, є власниками майна, переданого їм в якості вкладів (внесків) їх засновниками (учасниками, членами), а також майна, придбаного цими юридичними особами на інших підставах.
   (В ред. Федерального закону від 03.11.2006 N 175-ФЗ)
4. Громадські та релігійні організації (об'єднання), благодійні та інші фонди є власниками придбаного ними майна і можуть використовувати його лише для досягнення цілей, передбачених їх установчими документами. Засновники (учасники, члени) цих організацій втрачають право на майно, передане ними у власність відповідної організації. У разі ліквідації такої організації її майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, використовується в цілях, зазначених в її установчих документах.

Стаття 218. Підстави набуття права власності

1. Право власності на нову річ, виготовлену або створену особою для себе з дотриманням закону та інших правових актів, набувається цією особою.
   Право власності на плоди, продукцію, доходи, отримані в результаті використання майна, набувається на підставах, передбачених статтею 136 цього Кодексу.
2. Право власності на майно, яке має власника, може бути придбано іншою особою на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування чи іншого угоди відчуження цього майна.
   У разі смерті громадянина право власності на належало йому майно переходить у спадок до іншим особам відповідно до заповіту або законом.
   У разі реорганізації юридичної особи право власності на належало йому майно переходить до юридичних осіб - правонаступників реорганізованої юридичної особи.
3. У випадках і в порядку, передбачених цим Кодексом, особа може набути право власності на майно, яке має власника, на майно, власник якого невідомий, або на майно, від якого власник відмовився або на яке він втратив право власності на інших підставах, передбачених законом .
4. Член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого споживчого кооперативу, інші особи, які мають право на паєнагромадження, повністю внесли свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, інше приміщення, надане цих осіб кооперативом, набувають право власності на зазначене майно.

Стаття 219. Виникнення права власності на знову створюване нерухоме майно

Право власності на будівлі, споруди та інше знову створюване нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.

Стаття 235. Підстави припинення права власності

1. Право власності припиняється при відчуженні власником свого майна іншим особам, відмову власника від права власності, загибелі або знищення майна та при втраті права власності на майно в інших випадках, передбачених законом.
2. Примусове вилучення у власника майна не допускається, крім випадків, коли з підстав, передбачених законом, здійснюються:
1. звернення стягнення на майно за зобов'язаннями (стаття 237);
2. відчуження майна, яке в силу закону не може належати цій особі (стаття 238);
3. відчуження нерухомого майна у зв'язку з вилученням ділянки (стаття 239);
4. викуп безгосподарно вмістом культурних цінностей, домашніх тварин (статті 240 і 241);
5. реквізиція (стаття 242);
6. конфіскація (стаття 243);
7. відчуження майна у випадках, передбачених пунктом 4 статті 252, пунктом 2 статті 272, статтями 282, 285, 293, пунктами 4 і 5 статті 1252 цього Кодексу.
   (В ред. Федерального закону від 18.12.2006 N 231-ФЗ)

За рішенням власника в порядку, передбаченому законами про приватизацію, майно, що перебуває у державній або муніципальній власності, відчужується у власність громадян та юридичних осіб.

Звернення в державну власність майна, що перебуває у власності громадян і юридичних осіб (націоналізація), проводиться на підставі закону з відшкодуванням вартості цього майна та інших збитків у порядку, встановленому статтею 306 цього Кодексу.

Стаття 236. Відмова від права власності

Громадянин або юридична особа може відмовитися від права власності на належне йому майно, оголосивши про це або вчинивши інші дії, безумовно свідчать про його усунення від володіння, користування і розпорядження майном без наміру зберегти будь-які права на це майно.

Відмова від права власності не тягне припинення прав і обов'язків власника щодо відповідного майна до набуття права власності на нього іншою особою.

Глава 16. Загальна власність

Стаття 244. Поняття та підстави виникнення спільної власності

1. Майно, що перебуває у власності двох або декількох осіб, належить їм на праві спільної власності.
2. Майно може перебувати у спільній власності з визначенням частки кожного з власників у праві власності (часткова власність) або без визначення таких часток (сумісна власність).
3. Загальна власність на майно є пайовий, за винятком випадків, коли законом передбачено утворення спільної власності на це майно.
4. Загальна власність виникає при надходженні у власність двох або кількох осіб майна, яке не може бути розділене без зміни його призначення (неподільні речі) або не підлягає розділу в силу закону. Загальна власність на ділене майно виникає у випадках, передбачених законом або договором.
5. За угодою учасників спільної власності, а у разі недосягнення згоди за рішенням суду на спільне майно може бути встановлена ​​часткова власність цих осіб.

Стаття 245. Визначення часток у праві часткової власності

1. Якщо частки учасників часткової власності не можуть бути визначені на підставі закону і не встановлені угодою всіх її учасників, частки вважаються рівними.
2. Угодою всіх учасників часткової власності може бути встановлено порядок визначення та зміни їх часток в залежності від вкладу кожного з них в освіту і приріст загального майна.
3. Учасник часткової власності, який здійснив за свій рахунок з дотриманням встановленого порядку використання спільного майна невіддільні поліпшення цього майна, має право на відповідне збільшення своєї частки у праві на спільне майно. Віддільні поліпшення загального майна, якщо інше не передбачено угодою учасників часткової власності, надходять у власність того з учасників, який їх зробив.

Стаття 246. Розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності

1. Розпорядження майном, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх її учасників.
2. Учасник часткової власності має право на свій розсуд продати, подарувати, заповісти, віддати в заставу свою частку або розпорядитися нею іншим чином з дотриманням при її безкоштовне відчуження правил, передбачених статтею 250 цього Кодексу.

Стаття 247. Володіння і користування майном, що перебуває у спільній частковій власності

1. Володіння і користування майном, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх її учасників, а у разі недосягнення згоди - в порядку, що встановлюється судом.
2. Учасник часткової власності має право на надання в його володіння і користування частини спільного майна, сумірною його частці, а при неможливості цього вправі вимагати від інших учасників, що володіють і користуються майном, що доводиться на його частку, відповідної компенсації.

Стаття 249. Витрати з утримання майна, що перебуває у спільній частковій власності

Кожен учасник часткової власності зобов'язаний пропорційно до своєї частки брати участь у сплаті податків, зборів та інших платежів по загальному майну, а також у витратах по утриманню і зберіганню.

Старий форум
Простежте за дискусіями з актуальних проблем СНТ.

Проект СНТ "Харчовик" некомерційний.
Якщо Ви вважаєте, що інформація на сайті гідна винагороди, заощадила Ваші гроші, час і нерви, то можете переказати кошти за посиланням: