Дебет-Кредит № 35 :: Компенсаційні виплати при звільненні. Бухгалтерський і податковий облік

1. Розрахунок середньої заробітної плати для обчислення вихідної допомоги
2. Розрахунок середньої заробітної плати на період працевлаштування
3. Податковий облік вихідної допомоги
4. Бухгалтерський облік вихідної допомоги
5. Бухгалтерський облік вихідної допомоги
6. Нормативна база
7. Вихідна допомога можна віднести до валових витрат, навіть якщо вона перевищує законодавчо встановлений...

Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua

Дебет-Кредит № 35 (26.8.2002)
Суть справи :: Бухгалтерський облік

Увага! архівна публікація

Ця сторінка містить давню архівну публікацію бухгалтерського тижневика "Дебет-Кредит", яка в даний час, цілком можливо, втратила актуальність і може не відповідати чинним нормам бухгалтерського і податкового обліку.
Для роботи з актуальними матеріалами журналу перейдіть до ONLINE.dtkt.ua
або виберіть потрібний вам розділ ДК-порталу у верхньому рядку навігації.

До компенсаційних виплат при звільненні належать вихідна допомога та середня заробітна плата на період працевлаштування. Виплата вихідної допомоги передбачена положеннями КЗпП. Зокрема, статтею 44 КЗпП України передбачено вихідну допомогу в разі припинення трудового договору з підстав і в розмірах, зазначених в таблиці 1.

Таблиця 1

№ п / п Підстава Розмір вихідної допомоги Підстави 1. П. 6 ст. 36 КЗпП У розмірі середньомісячного заробітку Відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством. Відмова від продовження роботи в зв'язку зі зміною істотних умов праці 2. П. 1 ст. 40 КЗпП У розмірі середньомісячного заробітку Зміни в організації виробництва і праці (ліквідація, реорганізація, банкрутство або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штатів працівників) 3. П. 2 ст. 40 КЗпП У розмірі середньомісячного заробітку Невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі через відсутність кваліфікації або за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню такої роботи 4. П. 6 ст. 40 КЗпП У розмірі середньомісячного заробітку При відновленні на роботі працівника, який виконував цю роботу раніше 5. П. 3 ст 36 КЗпП У розмірі двомісячного заробітку При заклику або вступу на військову службу 6. Статті 38, 39 КЗпП У розмірі, передбаченому колективним договором, але не менш тримісячного середнього заробітку При звільненні працівника внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, умов колективного чи трудового договору з цього питання

При звільненні працівників з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, крім вихідної допомоги, таким працівникам виплачується і середня заробітна плата на період працевлаштування, але не більше ніж за три місяці з дня звільнення. Середня заробітна плата виплачується в такому випадку з урахуванням сум вихідної допомоги (ст. 49-3 КЗпП). Якщо ж звільнений працівник влаштувався на роботу раніше, до закінчення тримісячного терміну, виплата зазначених сум припиняється.

Розрахунок середньої заробітної плати для обчислення вихідної допомоги

Для обчислення середньої заробітної плати при виплаті вихідної допомоги слід керуватися Порядком №100, яким визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за два останні календарні місяці роботи перед звільненням. А працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата для виплати вихідної допомоги обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

При нарахуванні вихідної допомоги слід користуватися нормами п. 8 розділу ІV Порядку №100, відповідно до якого для визначення суми вихідної допомоги необхідно помножити суму середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів / годин у розрахунковому періоді. Отже, для розрахунку вихідної допомоги необхідно визначити два показники: середньоденний заробіток і середньомісячна кількість робочих днів. Середньоденний заробіток розраховується наступним чином: береться сума заробітної плати, отриманої працівником за останні два місяці, і ділиться на кількість фактично відпрацьованих днів. Середньомісячна кількість робочих днів визначається шляхом ділення на 2 сумарної кількості робочих днів, згідно з графіком роботи підприємства в розрахунковому періоді.

Розглянемо приклад. У зв'язку зі скороченням штатів працівника звільняють з підприємства 20.05.2002 р У цьому випадку для розрахунку вихідної допомоги необхідно взяти період березень - квітень. Працівник за розрахунковий період (березень - квітень) отримав заробітну плату в розмірі 1500 грн. Фактично за цей період він відпрацював 30 днів. В цілому робочих днів, згідно з графіком роботи підприємства в розрахунковому періоді, було 40. Розрахуємо вихідну допомогу:

1. Середньоденна заробітна плата - 1500 грн: 30 = 50 грн.

2. Середньомісячна кількість робочих днів - 40: 2 = 20 днів.

3. Середньомісячна заробітна плата для виплати вихідної допомоги - 50 х 20 = 1000 грн.

Розрахунок середньої заробітної плати на період працевлаштування

Що стосується середньої заробітної плати, що виплачується на період працевлаштування звільнених працівників, то починаючи з 26 вересня 2001 року вона розраховується відповідно до Порядку №1266. Даним порядком передбачено, що для такого розрахунку необхідно брати шестимісячний період роботи працівника перед звільненням. Якщо працівник перед звільненням пропрацював менше шести місяців, то розрахунок середньої заробітної плати здійснюється за фактично відпрацьований період. Незалежно від графіка роботи підприємства і кількості фактично відпрацьованих працівником робочих днів у розрахунковому періоді, враховуються всі календарні дні (без урахування святкових і неробочих днів, відповідно до ст. 73 КЗпП України).

Середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №108.

Взагалі порядок розрахунку середньої заробітної плати для виплати вихідної допомоги і для виплати на період працевлаштування звільнених працівників заробітної плати, що зберігається за ними, чітко викладено в Порядку №100 та Порядку №1266, тому зосередимо увагу на порядку податкового і бухгалтерського обліку цих виплат.

Податковий облік вихідної допомоги

Сума вихідної допомоги може бути як в межах норм, передбачених законодавством, так і перевищувати їх. Розглянемо обидва випадки.

Вихідна допомога в межах норм, передбачених законодавством.

1. Прибутковий податок. Підпунктом 5.4.1 Інструкції №12 передбачено, що до сукупного оподатковуваного доходу громадян не включається вихідна допомога, що виплачується у випадках, передбачених КЗпП і, відповідно, в розмірі, передбаченому законодавством (про розмір, передбаченому законодавством, див. Таблицю 1).

2. Пенсійний збір, соціальні внески (нарахування). Оскільки вихідна допомога в межах, передбачених КЗпП, не обкладається прибутковим податком, то на нього не нараховується і пенсійний збір.

Що стосується соціальних внесків, то вони нараховуються на суму витрат на оплату праці, з яких утримується прибутковий податок. Відповідно до п. 4.1 Інструкції №323, суми вихідної допомоги, передбаченої чинним законодавством, до фонду оплати праці не включаються. Отже, соціальні внески на ці суми не нараховуються.

3. Пенсійний збір, соціальні внески (утримання). Оскільки з суми вихідної допомоги не стягується прибутковий податок, то не стягуються також пенсійний збір і соціальні внески.

4. Валові витрати. Суми вихідної допомоги включаються до складу валових витрат підприємства як обов'язкові виплати, передбачені чинним законодавством (в даному випадку - КЗпП), відповідно до пп. 5.6.2 ст. 5 Закону про податок на прибуток.

Вихідна допомога перевищує передбачений законодавством розмір.

Законом №3356 передбачено, що колективний договір є обов'язковим для всіх підприємств, незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи. Статтею 7 зазначеного Закону визначено, що саме в колективному договорі для працівників встановлюються гарантії, компенсації і пільги. Отже, в колективному договорі можна обумовити значно більший розмір вихідної допомоги, ніж передбачено КЗпП.

1. Нарахування

Пенсійний збір. Відповідно до Закону №400, базою оподаткування пенсійним збором є фактичні витрати на оплату праці працівників, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №108. Нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до цього закону, є Інструкція №323, відповідно до якої суми вихідної допомоги, передбачені чинним законодавством, не включаються до фонду оплати праці. Отже, нараховувати пенсійний збір на суму вихідної допомоги, що перевищує розміри, визначені КЗпП, не слід.

Соціальні внески. Законом №2213 визначено, що соціальні внески нараховуються на суму фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону №108, та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян. Тобто для оподаткування соціальними внесками виплат необхідно дотримати дві умови одночасно: вони повинні входити до фонду оплати праці і обкладатися прибутковим податком. Вихідна допомога, що перевищує розміри, визначені КЗпП, обкладається прибутковим податком. Але при цьому не дотримується іншу умову: вихідна допомога, згідно з Інструкцією №323, не входить до фонду оплати праці. Отже, сума вихідної допомоги, що перевищує розмір, який передбачений КЗпП, але визначений колективним договором, не є об'єктом оподаткування зазначеними внесками.

2. Утримання

Податок на прибуток. Інструкцією №12 визначено, що прибутковий податок з сум вихідної допомоги в межах норм, передбачених законодавством, не утримується. Однак нарахована (виплачена) сума вихідної допомоги в більшому розмірі, ніж передбачено КЗпП, повинна обкладатися прибутковим податком.

Пенсійний збір. Нагадаємо, що об'єктом утримання пенсійного збору є сукупний дохід працівника. Сума перевищення вихідної допомоги над передбаченої законодавством повинна включатися до сукупного оподатковуваного доходу. Отже, з суми перевищення вихідної допомоги необхідно утримувати пенсійний збір.

Соціальні внески. Соціальні внески утримуються з доходів найманих працівників: 0,25 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень, і найманих працівників - інвалідів, які працюють на підприємствах і в організаціях товариств УТОГ і УТОС;

0,5 відсотка - для найманих працівників, які мають заробітну плату понад 150 гривень. Об'єктом оподаткування зазначеними внесками є суми, які входять до фонду оплати праці і одночасно обкладаються прибутковим податком. Нагадаємо, що, згідно з Інструкцією №323, суми вихідної допомоги не входять до фонду оплати праці. Отже, незважаючи на те, що вихідна допомога обкладається прибутковим податком, з неї не утримуються соціальні внески.

Бухгалтерський облік вихідної допомоги

Нагадаємо, що бухгалтерський облік на підприємстві (вихідної допомоги в тому числі) ведеться згідно з Планом рахунків та Інструкцією №291.

Розглянемо приклад. У зв'язку зі скороченням штатів працівника звільняють з підприємства 20.05.2002 р Працівник за розрахунковий період (березень - квітень) отримав заробітну плату в розмірі 1500 грн. Середньомісячна заробітна плата для виплати вихідної допомоги становить 1000 грн. Крім того, в травні (місяці звільнення) працівник, відпрацювавши 15 днів, отримав заробітну плату 800 грн. Бухгалтерський облік цих операцій покажемо в таблиці 2.

Таблиця 2

Бухгалтерський облік вихідної допомоги

№ п / п Зміст господарських операцій Д-т К-т Сума, грн 1. Нараховано зарплату працівнику за травень 93 661 800 2. Нараховано вихідну допомогу працівнику 93 661 1000 3. Нараховано збори до соціальних фондів на зарплату працівника - пенсійний 93 651 256 - на випадок тимчасової втрати працездатності 93 652 20 - страхування на випадок безробіття 93 653 20 - від нещасних випадків 93 656 3 * 4. Утримано збори до соціальних фондів із зарплати працівника - на випадок тимчасової втрати працездатності 661 652 2 - страхування на випадок безробіття 661 653 4 5. Утримано із сукупного оподатковуваного доходу - здох -вий податок 661 641 433,55 - пенсійний збір 661 651 36 6. Перераховано до бюджету - прибутковий податок 641 311 433,55 - пенсійний і соціальний збори 65 311 42 7. Видано працівнику суми заробітної плати та вихідної допомоги 661 301 1324,45 * цифра умовна.

Нормативна база

1. КЗпП - Кодекс законів про працю України.

2. Закон №108 - Закон України від 24.03.95 р №108 / 95-ВР "Про оплату праці".

3. Закон №3356 - Закон України від 01.07.93 р №3356-XII "Про колективні договори і угоди".

4. Закон №400 - Закон України від 26.06.97 р №400 / 97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

5. Закон №2213 - Закон України від 11.01.2001 р №2213-III "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування".

6. Закон №2272 - Закон України від 22.02.2001 р №2272-III "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

7. Закон №283 - Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" в редакції Закону України від 22.05.97 р №283 / 97-ВР.

8. Порядок №100 - Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р №100.

9. Порядок №1266 - Постанова Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р №1266 "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням".

10. Інструкція №323 - Інструкція зі статистики заробітної плати, затверджена наказом Міністерства статистики України від 11.12.95 р №323.

11. Інструкція №291 - Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 р №291.

12. Інструкція №12 - Інструкція про прибутковий податок з громадян, затверджена наказом ГДПІ України від 21.04.93 р №12, зі змінами і доповненнями.

Вихідна допомога можна віднести до валових витрат, навіть якщо вона перевищує законодавчо встановлений розмір

Суми матеріальної допомоги, що перевищують розмір, визначений КЗпП, можна віднести до валових витрат, оскільки пп. 5.6.2 Закону №283 передбачено, що до валових витрат платника податку включаються обов'язкові виплати, що надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством. На нашу думку, вихідна допомога, що перевищує зазначений розмір, визначений КЗпП, є обов'язковою виплатою: адже воно передбачено колективним договором. А колективний договір, як ми вже говорили, обов'язковий на підприємстві. Отже, підприємство може сміливо включати його до своїх валових витрат в розмірах, передбачених цим колективним договором.

Ольга РОМАШКО, викладач Національної академії управління, м Київ

Тара зробила свою справу. Тару можна списати
Суть справи :: Бухгалтерський облік
А наслідки? Розглянемо, що робити з податком на прибуток та ПДВ, коли підприємство списує заставну тару ...

Питання обліку запасів
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
З початку 2015 року сума податку на прибуток визначається на підставі даних
бухгалтерського обліку. У зв'язку з цим податківці отримали право перевіряти
правильність ведення бухобліку, правильність і повноту визначення доходів,
витрат і фінансовог ...

Продаж автомобіля фізособі
№ 20 (18.5.2015) :: Суть справи :: Бухгалтерський облік
Звичайна господарська операція: юрособа продає легковий автомобіль -
основний засіб - фізособі. Але в зв'язку з нею у бухгалтерів виникає
безліч питань, особливо в світлі постійно мінливого законодавства.
Відповіді на багато з таких в ...