Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
Фото Victor1558 / flickr.com
Банківська гарантія є дуже надійним і ліквідним інструментом забезпечення виконання зобов'язань. Як правило, на території України, цей інструмент виступає способом забезпечення господарських зобов'язань. У дуже рідкісних випадках, гарантія використовується як забезпечення повернення банківського кредиту.
Це пов'язано з тим, що відповідно до ст. 49 Закону України про банки і банківську діяльність , Гарантія є кредитною операцією, яка вимагає від клієнта того ж способу забезпечення виконання зобов'язань як і при отриманні банківського кредиту. Тому, клієнтові, що звертається в банк за кредитом, вигідніше надати забезпечення тільки по одній, а не по обидва кредитними операціями.
Винятком може бути ситуація, коли клієнт отримує кредит в одному банку, у нього розміщений депозит в іншому банку, але, з якихось обставин, клієнтові вигідніше отримати кредит в першому банку. В такому випадку, другий банк може надати гарантію на користь першого банку під заставу розміщеного у нього депозиту.
Ліквідність гарантії полягає в тому, що, згідно з ч. 1 ст. 560 цивільного кодексу , Гарантом може бути тільки банк, інша фінансова компанія, страхова організація. Як правило, банк - це установа, на кореспондентських рахунках якого акумульована велика кількість грошових коштів. Тому, в разі порушення банком зобов'язання з виплати гарантійної суми стягнути таку суму кредитору банку буде легше, ніж відібрати у дитини іграшку.
застава неуспіху
Застава - менш ліквідний спосіб забезпечення виконання зобов'язань (якщо тільки це не запорука майнових прав на банківський вклад заставодержателем якого є банк, в якому такий внесок розміщений). Зазначене пов'язане з тим, що, незважаючи на ліквідність і вартість предмета застави, кредитор схильний до ризиків, пов'язаних з оскарженням, як договору застави, так і зобов'язання, яке він забезпечує.
Так на відміну від гарантії, яка не залежить від основного зобов'язання, при заставі недійсність основного зобов'язання тягне за собою автоматичну недійсність договору застави. Крім того, недобросовісний боржник може істотно затягнути процес звернення стягнення на предмет застави, оскаржуючи виникнення факту порушення зобов'язань, виконавчий напис на договорі застави, і т. Д.
Іншими словами, недобросовісний боржник може зловживати своїми процесуальними правами на всіх стадіях судового розгляду, а також на стадії примусового виконання органами державної виконавчої служби рішення про звернення стягнення на предмет застави. Тому, тимчасові та інші витрати, пов'язані з процедурою звернення стягнення, незважаючи на нараховані відсотки, штрафні санкції, не завжди виправдовують укладення угоди, забезпеченої заставою.
Акредитив не береться до уваги
Що стосується акредитива, то, на відміну від гарантії і застави, він є способом проведення розрахунків, а не забезпечення виконання зобов'язань. Акредитив є способом мінімізації ризиків сторін господарського договору при проведенні розрахунків по ньому. Так, банк - емітент акредитива, згідно з інструкціями платника - заявника акредитива і відповідно до його вказівок організовує проведення розрахунків на підставі наданих бенефіціаром (отримувачем грошових коштів) документів, наприклад підтверджують поставку товару.
В такому випадку покупець товару (платник) застрахований, від того що його грошові кошти будуть перераховані до отримання товару за накладною, а продавець - бенефіціар буде застрахований від непроведення розрахунків за поставлений їм товар.
Таким чином, найпоширенішим способом забезпечення виконання кредитних зобов'язань є застава (іпотека). Високоліквідним, але найбільш часто використаним в інших господарських відносинах (крім кредитних) є гарантія. Акредитив використовується при проведенні розрахунків, а не при забезпеченні виконання кредитних зобов'язань.
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.