Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
Фото: © Depositphotos.com/lightsource
Американський економіст Гері Беккер першим сформулював таке поняття, як «людський капітал». Зокрема, в своїх працях він економічно обгрунтував вигідність вкладень в освіту. Вчений дійшов такого висновку на основі аналізу статистичних даних, які розбив на дві категорії:
1) прямі (плата за навчання, гуртожиток, книги, харчування та інше) і непрямі (сума, яку студент міг би заробити, якби не вчився у вузі) витрати;
2) річний дохід після навчання.
Порівнюючи ці показники, Беккер встановив, що в середньому щорічний заробіток випускників після закінчення університету на 12-14% перевищує понесені щорічні витрати на навчання. Таким чином, він фактично обчислив середню прибутковість інвестицій в людський капітал, за що був удостоєний Нобелівської премії з економіки.
Проте проблема фінансування освіти в світі залишається досить актуальною. Наприклад, згідно зі щорічною доповіддю ЮНЕСКО «Освіта для всіх --2015», експерти рекомендують країнам вкладати як мінімум 15-20% від бюджету в цю сферу. Згідно з їхніми даними, за підсумками 2012 в середньому уряду виділяли на ці цілі лише 13,7% бюджетних коштів. Цікаво, що найвища частка витрат виявилася у країн тропічної Африки (Sub-Sahara Africa) - 18,4%. Далі йдуть держави Східної Азії - 17,5%. Представники Південної Азії займають третє місце - 12,6%. При цьому в період 1999-2012 найбільше збільшення частки витрат бюджету на освіту показала Республіка Гана - з 15% до 34%.
У Казахстані ситуація з фінансуванням освіти неоднозначна. З одного боку, виділяється для цієї сфери сума неухильно зростає з року в рік. Так, з 2011 по 2014 вона збільшилася на 47% - з 1 трлн до 1,47 трлн тенге (правда, якщо рахувати в доларах США, то з урахуванням коригування курсу приріст склав лише 20,3% - з $ 6,8 млрд до $ 8 , 2 млрд). Однак якщо говорити про частки витрат від державного бюджету, то вона, навпаки, поступово знижується. За останні три роки - з 23,8% до 18,8%.
Є ще один спосіб оцінки цих витрат - розглянути їх частку від ВВП. Згідно з ним уряд щорічно стабільно спрямовує 3,5% -4% від ВВП країни на підтримку діяльності дитсадків, шкіл, вузів та інших освітніх установ.
У минулому році в освітньому огляді Forbes Kazakhstan відзначав, що гроші з державної скарбниці на фінансування вищих навчальних закладів виділяються як безпосередньо, так і через освітні гранти. Тобто держава оплачує випускнику школи, котра виграла грант за підсумками ЕНТ, навчання в університеті.
Ми вирішили дізнатися, яка кількість грантніков надійшло в минулому році в той чи інший вуз і, відповідно, скільки останні на цьому заробили. За допомогою даних, отриманих від Міністерства освіти, був складений топ-10 університетів, які зібрали найбільше грошей у вигляді нових грантів. При цьому розрахунок зароблених ними коштів проводився, виходячи з середньої вартості одного гранту. Ця сума в 2014/15 навчальному році склала для державних вузів 344,8 тис. Тенге, для мають статус національних (всього таких дев'ять - ЄНУ, КазНУ, КазНТУ і ін.) - 635,8 тис., А для Назарбаєв Університету - 2 , 6 млн.
На першому місці цього своєрідного ренкінгу, зрозуміло, виявився Назарбаєв Університет, і з дуже великим відривом. Прийнявши до своїх лав 545 грантообладателей, він отримав разом з ними майже 14,3 млрд тенге. Другу позицію займає ЄНУ ім. Гумільова - 3119 абітурієнтів і майже 2 млрд тенге. Замикає трійку КазНУ ім. Аль-Фарабі - 2764 студента і 1,7 млрд тенге.
В цілому в 2014 держава на підготовку фахівців виділив на 117,2 млрд тенге (ця сума включає в себе навчання грантніков, виплату їм стипендії, фінансування програми «Болашак» і т. Д.). Що стосується державного освітнього замовлення, то в рамках нього було відпущено 31 635 грантів на 28,3 млрд тенге, які були розподілені між 77 вищими навчальними закладами. У 2015, як уже повідомило Міносвіти, планується видати понад 32 788 грантів.