Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
18 жовтня Верховною Радою України був проголосований в першому читанні Закон України «Про комерційний облік комунальних послуг» під №4901.
У цьому Законі прописано вимогу установки загальнобудинкових лічильників обліку тепла. Вони дозволять оцінити, скільки реально споживає будинок теплової енергії. При встановленому лічильнику тепла треба буде платити вже не за квадратні метри опалювальної площі за встановленою нормою, а за гігакалорії використаної енергії.
Якщо Закон успішно пройде друге читання, то до кінця 2017 року всі нежитлові, а до кінця 2018 і всі житлові будинки повинні бути обладнані лічильниками тепла.
Як вважають тепло в Європі
Проблема тепломодернізації і обліку свого часу гостро постала і перед європейцями. До сих пір не всі європейські будинки обладнані індивідуальними лічильниками, але ось з питанням загальнобудинкових приладів обліку наші західні сусіди вже давно впоралися. Вихідні дані були не кращі, ніж у нас: погана термомодернізація (особливо країни пострадянського табору - Польща, Чехія, і ін.), Вертикальна розводка в більшості будинків (Німеччина, Італія).
До слова, проблема обліку тепла для кожної квартири в будинках з вертикальною розводкою була вирішена датським інженером Одином Клоріусом в сімдесятих роках. Саме він винайшов розподільник тепла (ставиться на кожну батарею в квартирі).
Історія індивідуального обліку комунальних послуг в Європі налічує вже понад двадцять років. Показники економії теплової енергії, яких досягають за рахунок поквартирного обліку, складають 20-50% в Західній і Східній Європі відповідно. Капітальні ж витрати на установку лічильників поверталися за півтора-три роки.
У польському Щецині, наприклад, все ОСББ в старих будинках провели комплексну термомодернізацію - терморегулятори на опалювальних приладах, автоматичні балансують клапани на стояках опалення, індивідуальні лічильники тепла, терморегулятори на системи гарячого водопостачання, модернізація теплопунктів, а також зовнішнє утеплення, теплоізоляція дахів, заміна вікон. Результат - протягом 1998-2004 років використання теплової енергії зменшилось на 43%. У Варшаві ж після утеплення стін, горищ, установки терморегуляторів на батареях, лічильників тепла і нових котлів використання теплової енергії зменшилось на 52%, а фінансові витрати - на 45%.
Як же на практиці, європейці розраховують, скільки повинні платити за тепло? Зазвичай 30% показників загальнобудинкового лічильника мешканці оплачують пропорційно квадратурі площі квартир, а 70% - з огляду на показники індивідуальних лічильників і розподільників. Таким чином виключається практика «нульовий оплати» при вимкнених радіаторах і опаленні «за рахунок сусідів». Якщо розподільників і індивідуальних лічильників немає - все оплачується пропорційно площі.
Цікавим моментом є те, що часто мешканці будинку платять певну стандартну суму раз на рік, і вже потім проводиться її перерахунок, відповідно до показань лічильника. Якщо треба - житель доплачує, якщо виявляється, що він заплатив занадто багато - це вноситься як передоплата за наступний рік.
Виконання директив Європейського Союзу
Згідно з даними аналітиків Інформаційної кампанії «Stronger Together», установка лічильників є прямою вимогою директив ЄС.
У старій директиві з енергоефективності (2006/32 / ЄС) було зазначено, що держави-члени ЄС зобов'язані забезпечити кінцевих споживачів індивідуальними лічильниками, але тільки там, де це технічно можливо, фінансово підйомно і де це може принести економію споживання енергії. У нових будинках установка індивідуальних лічильників була обов'язковою, а також було потрібно, щоб всі розрахунки за комунальні послуги проводилися на основі даних обліку і причому досить часто, щоб споживач міг нормально реагувати на зміни споживання тепла. Нові газові та електричні директиви (2009/72 і 2009/73) на додаток до цих положень просувають ідею установки т. Н. «Розумних лічильників» (електронні пристрої, які зазвичай працюють в парі з системами автоматичного регулювання енергоспоживання). Якщо в цьому випадку вигоди від їх установки переважать витрати, то не менше 80% споживачів електроенергії повинні бути оснащені такими лічильниками до 2020 року. По газу ніяких зобов'язань і кінцевих дат немає. Нова директива ЄС з енергоефективності (2012/27 / ЄС) має також положення, що всі кінцеві споживачі повинні бути обладнані індивідуальними лічильниками на всі види комунальних послуг, але там, де це технічно, фінансово і з точки зору вигоди по економії енергії можливо.
Понад три роки активної адвокації, три версії Закону і десятки зустрічей для пошуку спільних рішень було потрібно для того, щоб вищезгаданий законодавчий акт (Закон України "Про комерційний облік комунальних послуг" під №4901), нарешті, був прийнятий в першому читанні.
Плата за лічильником: особливості
При відсутності обліку споживання енергії, мешканці будинків економічно невмотивовано вживати заходів, які можуть зменшити споживання теплової енергії або води. Без урахування лічильником фактичного споживання, неможливо зафіксувати зменшене енергоспоживання в натуральних величинах, і при оплаті рахунків за комунальні послуги не вдається заощадити кошти від підвищення енергоефективності приміщень.
Поквартирного плату за тепло при наявності будинкового лічильника можна розподілити по-різному: пропорційно квадратним метрам, за показаннями індивідуальних лічильників або за даними розподільників енергії.
Перший варіант - найбільш незручний. Адже ви можете економити, ваш сусід немає, а сума буде розподілена.
Якщо є намір заощадити - без регуляторів температури опалення не обійтися. Коли в приміщенні жарко, або на вулиці відносно тепло, є можливість «прикрутити» регулятори на радіаторах опалення, зменшуючи витрати теплоносія і температуру батарей. Внаслідок цього лічильник або розподільник тепла фіксує зменшення кількості спожитої теплової енергії та досягається реальна економія коштів.
До слова, щоб батареї давали максимальну віддачу, необхідно, щоб труби і батареї були ізольовані від стін, теплоносій грів повітря, а не стіни; утеплити двері і вікна, оскільки через вікна втрачається більше 30% тепла; за батареями рекомендується встановити теплоотражающие екрани з пінофола (щось на зразок фольги).
Індивідуальний лічильник - оптимальне рішення. Коштує такий прилад до 4 тисяч гривень, але він дуже швидко окупає свою вартість. Недолік - встановлюється тільки в будинках з горизонтальною розводкою труб, а частка таких будинків в Україні невелика.
Розподільник - рішення для будинків з вертикальною розводкою. Розподільник кріпиться на кожну батарею, коштує близько 500 гривень і розраховує тепло, яке виділяє радіатор. Показання цих приладів використовуються замість квадратних метрів при розподілі показань будинкового лічильника тепла між квартирами. Недолік: від нього користь лише тоді, коли такими приладами обладнано не менше 75% квартир в будинку.
Миколаївські реалії. Усе не так погано
За даними розрахунків Національного екологічного центру України, близько 43 тисяч житлових будинків в Україні не обладнані лічильниками споживання тепла. Найгірша ситуація на Тернопільщині - тут лічильники тепла встановлені тільки в 7% будинків. Краща - в Львівській (73%), Миколаївській (68%) і Вінницькій (67%) областях. Сумарний показник по країні - трохи більше половини будинків (51%) мають лічильники тепла.
Як бачимо, в Миколаївській області справи не такі вже й погані, друге місце по країні - це хороший показник.
У самому ж Миколаєві, станом на початок квітня 2016 року був встановлено 65% теплових лічильників від загального необхідної кількості.
Згідно з даними Департаменту ЖКГ Миколаївської міської ради, в бюджеті на 2016 рік було закладено 20 млн. Грн. на придбання і монтаж теплових лічильників. За бюджетні кошти в 2016 році планується встановити 284 лічильника, крім того, свою лепту в масовий облік тепла внесуть місцеві теплогенеруючі підприємства. Так, за рахунок інвестиційних програм ПАТ «Миколаївська ТЕЦ» і ОКП «Миколаївоблтеплоенерго» буде встановлено 61 і 291 лічильник відповідно. Всього ж, з урахуванням міського бюджету і інвестпрограм теплогенеруючих підприємств, планувалося встановити 636 лічильників. Якщо до кінця року поставлений план по установці теплолічильників буде виконаний, то до наступного опалювального сезону всі житлові будинки в Миколаєві будуть обладнані приладами обліку теплової енергії.
Олег Чалов, голова ОСББ (на громадських засадах):
- Наших людей переконати в доцільності чогось можна тільки шляхом розрахунків і цифр. Наш типовий п'ятиповерховий цегляний будинок перейшов до ОСББ не вчора, тобто задовго до всіх цих міських програм по установці теплолічильників і інвестиційних програм Теплоенерго і ТЕЦ. Збирали гроші з мешканців. При тому курс гривні (7 років тому) лічильник обліку тепла обійшовся в 21 тис. Грн. Зараз, звичайно, вартість лічильника наближається до 50-60 тис. Грн.
Говорячи про минулому опалювальному сезоні (2015-2016 р.р.), опалення в найтепліший період (жовтень-листопад) виходило в середньому 5грн / кв.м., В самий холодний період (лютий) - близько 10 грн / кв.м .
Вже зараз, в цей опалювальний сезон, в зв'язку зі збільшенням тарифів, ми підрахували, що на цей момент (відносно теплий період) ми будемо платити 10 грн / кв.м. Якщо будуть сильні морози, звичайно вартість збільшиться. Так ось, якщо б лічильник не стояв, то замість 10 грн ми б платили 29 грн за квадратний метр житлової площі.
Тому, в тих будинках, які вирішили стати ОСББ, але не мають теплових лічильників, встановлених раніше, сенс його придбання і установки навіть обговорювати немає сенсу. Окупається лічильник за півсезону, при нинішніх тарифах.
Андрій Слободяник, експерт з енергоефективності:
- Лічильник обліку теплової енергії - це необхідно, і це не обговорюється. Але, лічильник - це тільки частина того, що називається енергоефективністю, точніше - ефективним витрачанням отриманої теплової енергії. Якщо у нас в квартирах та під'їздах не буде нових сучасних вікон, вхідні двері будуть пропускати повітря, а зовнішні стіни будинку і дахове перекриття не будуть ізольовані, то витрата теплової енергії, навіть з присутністю будинкового лічильника теплової енергії, буде набагато вище. А значить, і платити ми будемо більше. Крім того, обов'язково потрібно встановлювати т.зв. теплові пункти біля лічильників, які будуть регулювати подачу теплової енергії. Це великий комплекс заходів з енергозбереження та енергоефективності, і це довгий і витратний шлях, який ми всі повинні пройти. Інакше ми просто будемо віддавати свої гроші теплопостачальним організаціям.
Ігор Пох, спеціально для «Преступности.НЕТ»
Як же на практиці, європейці розраховують, скільки повинні платити за тепло?