Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
Щоб спілкування з посадовими особами контролюючих органів проходило в позитивному ключі, потрібно знати повноваження перевіряючих, а також свої права та обов'язки. Сьогодні поговоримо про нюанси проведення перевірок органами Держпожнагляду і санітарно-епідеміологічною службою (СЕС), які є досить частими гостями суб'єктів господарювання.
У той же час, вважаємо, що найбільш ефективним є супровід перевірки адвокатом.
Загальні правила для перевірок
При перевірках, які можуть бути як плановими, так і позаплановими, органи Держпожнагляду [постановою КМУ від 28.03.11 р №346 Державний департамент пожежної безпеки ліквідовано, а його функції покладено на Державну інспекцію техногенної безпеки.] І СЕС повинні підкорятися нормам Закону від 05.04.07 р №877-V (далі - Закон №877). Нагадаємо основні вимоги до проведення перевірок, встановлені цим Законом (ст. 5, 6).
планова перевірка
Річний або квартальний план-графік, затверджений керівником відповідного органу державного нагляду (контролю)
Надсилається не пізніше ніж за 10 днів до початку перевірки
Не більше 15 робочих днів (далі - р.д.), а для суб'єктів малого підприємництва - не більше 5 р.д.
Продовження термінів не допускається
позапланова перевірка
1. Подача СПД заяви про проведення перевірки за його бажанням.
2. Виявлення та підтвердження недостовірності даних, відображених СПД в документах обов'язкової звітності.
3. Перевірка виконання СПД приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результами планової перевірки.
4. Звернення фізосіб і юросіб за фактом порушення СПД вимог законодавства (при наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення).
5. Неподання у встановлений термін документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також неподання письмових пояснень таких причин
Чи не висилається
Не більше 10 р. д., а для для суб'єктів малого підприємництва - не більше 2 р.д.
Продовження термінів перевірки не допускається
Умови допуску. Перед перевіркою перевіряючі повинні пред'явити направлення на перевірку, службові посвідчення і зробити запис в Журналі реєстрації перевірок, який ведеться на підприємстві (ст. 7 Закону №877). СПД має право не пропускати перевіряючих на підприємство, якщо повідомлення про проведення планової перевірки не отримано, не пред'явлено службові посвідчення або неналежним чином оформлено направлення на перевірку.
Періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику СПД. Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику, визначає кожен з органів нагляду (контролю) у своїй сфері ведення.
Перевірки органами Державного пожежного нагляду
Право державних інспекторів пожежного нагляду проводити в будь-який час у присутності власника чи його представника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, новобудов та інших підконтрольних об'єктів незалежно від форм власності закріплено в ст. 7 Закону від 17.12.93 р №3745-ХІІ (далі - Закон №3745).
Особливості планових перевірок
Частота проведення планових перевірок, як уже говорилося вище, залежить від критеріїв ступеня ризику. У сфері пожежної безпеки критерії для визначення ступеня ризику суб'єктів господарювання встановлено постановою КМУ від 14.11.07 р №1324. Згідно з цією постановою при високому ступені ризику планові перевірки проводяться щорічно, при середній - один раз на 3 роки, незначною - один раз в 5 років.
До високого ступеня ризику відносяться:
• промислові та складські будівлі (споруди), які належать до категорій «А» або «Б» по вибухопожежної небезпеки незалежно від площі, та промислові і складські будівлі, які належать до категорії «В» за пожежною небезпекою, площею 500 м2 і більше;
• об'єкти з масовим перебуванням людей (аеропорти, вокзали, станції метрополітену);
• висотні будинки (вище 47 м);
• ското- або птахівницькі комплекси (більше 1 тис. Голів худоби або 100 тис. Голів птиці);
• підземні споруди; об'єкти будівництва, капітального ремонту, переоснащення тощо
До середнього ступеня ризику - промислові та складські будівлі, категорії «В» за пожежною небезпекою, площею менше 500 м2, будівлі підвищеної поверховості (з умовною висотою, від 26,5 до 47 м включно), об'єкти тимчасового або постійного утримання худоби або птиці ( до 1 тис. голів худоби або 100 тис. голів птиці), сільськогосподарські та фермерські господарства з найманими працівниками, об'єкти торгівлі, громадського харчування, підприємства побутового обслуговування.
До незначним ступенем ризику відносяться дачні, садівничі, гаражні кооперативи, житлові будинки заввишки до 26,5 м, невеликі одноповерхові пересувні споруди, які не мають закритого приміщення для перебування людей, або ж стаціонарні споруди, які мають такі приміщення для тимчасового перебування людей, по зовнішньому контуру мають площу до 30 м2, виготовляються з полегшених конструкцій і встановлюються тимчасово, без фундаменту.
Особливості повідомлення про планову перевірку: якщо у СПД є приміщення, які здаються в оренду, то орендар також повинен бути повідомлений про дату і час проведення планової перевірки (безпосередньо органом Держпожнагляду або орендодавцем), щоб бути присутнім під час її проведення (пп. 3.3.8 інструкції, затвердженої наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06.02.06 р №59, далі - Інструкція №59).
В ході планових перевірок здійснюється огляд територій, будівель, споруд і приміщень, перевіряється робота пожежно-технічної комісії (створюються на підприємствах з кількістю працюючих 50 і більше осіб - ст. 5 Закону №3745), а також вивчаються документи або оглядаються предмети, які стосуються забезпечення пожежної безпеки (пп. 3.3.2 Інструкції №59).
Особливості позапланових перевірок
Позапланові перевірки СПД з середнім та незначним ступенем ризику не проводяться, якщо вони уклали договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (за винятком перевірок об'єктів будівництва) і при цьому виконують постанови про застосування запобіжних заходів та приписи, видані за результатами планової перевірки (пп. 3.3 .13 Інструкції №59).
Оформлення результатів перевірок
Якщо за результатами перевірки виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, оформляється акт перевірки - в порядку, встановленому Інструкцією №59 (пп. 3.3.14). В останній день перевірки 2 примірники акта підписуються перевіряючим і керівником об'єкта (уповноваженою ним особою). До акта перевіряється може написати свої зауваження або заперечення.
На підставі акта перевірки протягом 5 робочих днів. д. після її завершення складається припис про усунення порушень вимог пожежної безпеки, яке вручається керівнику об'єкта, що перевіряється або надсилається йому рекомендованим листом або передається в канцелярію суб'єкта господарювання (пп. 3.3.15 Інструкції №59). У приписі також відображаються заходи щодо усунення недоліків в роботі адміністрації для забезпечення пожежної безпеки об'єктів, що перевіряються.
Якщо перевіряється не згоден із запропонованими заходами або термінами їх виконання, він може оскаржити припис, звернувшись до вищого органу або до посадової особи Держпожнагляду в 10-денний строк з дня вручення припису.
відповідальність
За порушення встановлених вимог пожежної безпеки можуть бути застосовані:
• попереджувальні заходи (припинення роботи підприємства, окремих виробництв, обладнання, експлуатації будівель, приміщень і т.п. до повного усунення порушень) в порядку, визначеному Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 21.10.04 р №130. Постанови про застосування зазначених заходів приймаються протягом 5 р. д. з моменту складання акту перевірки тільки головними державними інспекторами пожежного нагляду. Ці постанови в 5-денний строк з дня їх вручення можуть бути оскаржені в органі Держпожнагляду або в суді. Причому подача скарги не припиняє виконання постанови (п. 5.3 Інструкції №130);
• фінансова відповідальність (штраф, який накладається на суб'єкта господарювання відповідно до ст. 35 Закону №3745). Оскільки на сьогодні конкретні розміри штрафу і порядок його застосування законодавством не визначено, така міра відповідальності поки не застосовується;
• адміністративна відповідальність, встановлена ст. 120, 175, 1888КУоАП;
• кримінальна відповідальність, передбачена ст. 270 Кримінального кодексу (якщо в результаті пожежі завдано шкоди здоров'ю, загинули люди або завдано майнову шкоду у великому або особливо великому розмірі).
Уникнути відповідальності можна тільки в разі ретельного дотримання всіх вимог пожежної безпеки. А для цього перш за все необхідно вивчити обов'язки підприємства щодо забезпечення пожежної безпеки, які визначені в ст. 5 Закону №3745. Зокрема, суб'єкти господарювання зобов'язані:
• містити в справному стані засоби протипожежного захисту і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;
• впроваджувати автоматичні засоби виявлення і гасіння пожеж;
• організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки (державний інспектор пожежного нагляду може перевірити, як на підприємстві ведеться журнал обліку інструктажів з питань пожежної безпеки);
• подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що виробляється;
• проводити службове розслідування випадків пожежі.
Зверніть увагу: якщо приміщення орендовано, то зазначені обов'язки щодо орендованого майна можуть бути покладені як на орендодавця, так і на орендаря - це визначається сторонами в договорі оренди. Залежно від того, як розподілені обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки в договорі оренди, і покладатиметься відповідальність - на орендодавця або на орендаря.
Відповідно до ст. 2 Закону №3745 забезпечити пожежну безпеку підприємств, установ, організацій зобов'язані їх керівники та уповноважені ними особи (якщо інше не передбачено відповідним договором).
Що стосується новостворених підприємств, то до початку своєї роботи їм необхідно отримати дозвіл в органі Держпожнагляду (ст. 10 Закону №3745). Без такого дозволу також не можна впроваджувати нові технології, передавати в виробництво зразки нових пожежонебезпечних машин, механізмів, устаткування та продукції, орендувати будь-які приміщення (крім оренди торгових місць, кіосків та контейнерів, розміщених на ринку, на експлуатацію яких видано відповідний дозвіл). Порядок видачі дозволу органами Держпожнагляду затверджений постановою КМУ від 14.02.01 р №150 (далі - Порядок №150). Дозвіл видається безкоштовно і є безстроковим.
У певних випадках власники і орендарі можуть починати господарську діяльність на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства. Це можливо, якщо новостворені підприємства (в т.ч. розміщені в орендованих приміщеннях):
• не змінюють виду своєї діяльності;
• не є потенційно небезпечними, пожежовибухонебезпечними об'єктами;
• не належать до категорії об'єктів з масовим перебуванням людей;
• не розміщуються на території або всередині зазначених об'єктів.
Декларація складається за формою додатка 3 до Порядку №150 і подається органу Держпожнагляду не пізніше ніж за 10 днів до початку господарської діяльності.
Перевірки органами СЕС
СПД, які займаються виробництвом і торгівлею продовольчими товарами або працюють в сфері громадського харчування, частіше за інших спілкуються з представниками СЕС. Діючи на підставі Закону від 24.02.94 р №4004-ХІІ (далі - Закон №4004), органи СЕС проводять обстеження і перевірки на підконтрольних об'єктах.
Оскільки на перевірки органами СЕС поширюється дія Закону №877, то періодичність проведення планових перевірок залежить від ступеня ризику діяльності, здійснюваної СПД. Критерії ступеня ризику повинні затверджуватися КМУ, але в порушення норми ч. 2 ст. 5 Закону №877 вони затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14.02.08 р №8 (далі - Постанова №8). Саме цим документом керуються органи СЕС на практиці. Відповідно до Постанови №8 планові перевірки повинні проводитися для об'єктів з високим ступенем ризику - один раз на квартал; із середнім - два рази на рік; з низькою - один раз на рік.
Порядок проведення планових та позапланових перевірок визначено Положенням про санітарно-епідеміологічний нагляд, затвердженому постановою КМУ від 22.06.99 р №1109 (далі - Положення №1109), яке діє в частині, що не суперечить нормам Закону №877.
Особливості перевірок органів СЕС
Органи СЕС можуть проводити перевірки різними методами: шляхом безпосереднього обстеження, з використанням різних технічних засобів і методик (лабораторні випробування, аналізи, вимірювання і т.п.), шляхом проведення санітарно-епідеміологічної експертизи (при цьому в разі потреби беруться зразки сировини, матеріалів , продукції). Під час перевірки посадові особи СЕС мають права, перерахованими в ст. 41 Закону №4004 і п. 8-10 Положення №1109. Зокрема, вони можуть:
• перевіряти дотримання юрособами і фізособами вимог безпеки для здоров'я і життя людей, передбачених санітарним законодавством, розпорядженнями, постановами і т.п .;
• контролювати, як СПД організовують і проводять санітарні та протиепідемічні (профілактичні) заходи (наприклад, надягають продавці під час епідемії грипу захисні маски);
• безкоштовно отримувати від юросіб і фізосіб матеріали, відомості, статистичні та інші дані, які характеризують санітарно-гігієнічний стан об'єктів і здоров'я людей (наприклад, документи про проходження працівниками обов'язкових медичних оглядів).
В останній день перевірки посадові особи СЕС та уповноважена особа суб'єкта господарювання підписують акт перевірки, складений відповідно до вимог Інструкції, затвердженої наказом МОЗ від 14.04.95 р №64 (п. 2.2, додаток 2) (далі - Інструкція №64). Якщо ви не згодні з результатами перевірки, можна підписати акт із запереченнями, а свої пояснення, зауваження подати у письмовій формі до органу СЕС.
відповідальність
При виявленні факту порушення санітарного законодавства до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані:
• адміністративно-попереджувальні заходи (тимчасову заборону або припинення діяльності підприємства, обладнання, виконання окремих технологічних операцій, будівництва, користування транспортом і т.д.) на підставі ст. 42 Закону №4004 та Інструкції, затвердженої наказом МОЗ від 14.04.95 р №67 (далі - Інструкція №67). Постанова про прийняття таких заходів становить головний державний санітарний лікар СЕС, його заступник або інша уповноважена ним посадова особа СЕС відповідно до вимог Інструкції №67 (п. 3.3, додаток №1);
• фінансові санкції у вигляді штрафів відповідно до ст. 46, 47 Закону №4004 і Порядку, затвердженого наказом МОЗ від 20.07.95 р №135 (далі - Порядок №135). Справи про застосування фінансових санкцій розглядаються головними державними санітарними лікарями (їх заступниками) на підставі протоколу про порушення санітарних норм, складеного за формою додатка 1 до Інструкції №64. За результатами розгляду справи виноситься відповідна постанова (п. 2.15 Порядку №135);
• адміністративна відповідальність (щодо посадових осіб та працівників підприємства) на підставі ч. 2 ст. 41, ст. 42, 421-423, 78, 80-83, 901, 95, 167, 1 681, 170, 18811, 18822 КУпАП.
Оскарження. Постанови, розпорядження, приписи та висновки посадових осіб СЕС можуть бути оскаржені в місячний термін у вищому органі СЕС або в адміністративному суді (ст. 43 Закону №4004, п. 6 Інструкції №67, п. 3.1 Порядку №135). На жаль, оскарження прийнятого рішення не припиняє його дії, це може статися тільки за рішенням суду, прийнятим на користь СПД.
У той же час, звертаємо вашу увагу, що інформація в статті носить довідковий характер і конкретні рішення для вашого бізнесу потрібно застосовувати з урахуванням всіх нюансів його ведення. Допомогти вам в цьому може бухгалтерський супровід в нашій компанії.
Також ви завжди можете отримати консультацію у нашого адвоката.
Дата актуалізації статті - 2012р.
Якщо стаття була Вам корисна, Ви можете поділитися нею: