Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
затверджено
Президією Верховного Суду
Російської Федерації
26 грудня 2012 року
ОГЛЯД
СУДОВОЇ ПРАКТИКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ
ЗА ТРЕТІЙ КВАРТАЛ 2012 РОКУ
(Витяг)
РОЗ'ЯСНЕННЯ З ПИТАНЬ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У СУДОВОЇ ПРАКТИКИ
Питання 3. Чи допускається зменшення на підставі ст. 333 Цивільного кодексу Російської Федерації розміру неустойки за несвоєчасну сплату особою аліментів за рішенням суду, встановленого п. 2 ст. 115 Сімейного кодексу Російської Федерації?
Відповідь. Відповідно до п. 2 ст. 115 Сімейного кодексу Російської Федерації при утворенні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, винну особу сплачує одержувачу аліментів неустойку в розмірі однієї другої відсотка від суми невиплачених аліментів за кожен день прострочення.
Аліментні зобов'язання мають на меті надання змісту нужденним членам сім'ї, які є такими в силу обставин, що визнаються законодавством соціально поважними.
Спеціальної мірою сімейно-правової відповідальності, яка гарантує здійснення прав зазначених осіб на одержання утримання, є неустойка, встановлена п. 2 ст. 115 Сімейного кодексу Російської Федерації у вигляді фіксованого розміру стягуваних за кожен день прострочення відсотків, зменшення якої даною нормою не передбачено.
Особливості аліментних зобов'язань виключають можливість застосування ст. 333 Цивільного кодексу Російської Федерації до яка виникає відповідно до п. 2 ст. 115 Сімейного кодексу Російської Федерації відповідальності боржника за їх неналежне виконання.
У зв'язку з цим зменшення на підставі ст. 333 Цивільного кодексу Російської Федерації розміру неустойки за несвоєчасну сплату особою аліментів за рішенням суду, встановленого п. 2 ст. 115 Сімейного кодексу Російської Федерації, не допускається.
Зараз з'ясовується, що суди сопротівляетются Оглядом.
Посилаємося в позовах і жалобкх на п. 4 ст. 9 Федерального конституційного закону № 1-ФКЗ "Про судах загальної юрисдикції в Російській Федерації" Верховний суд Російської Федерації вивчає, узагальнює судову практику і в цілях забезпечення її єдності дає судам загальної юрисдикції роз'яснення з питань застосування законодавства Російської Федерації.
Всім мамам, кому "чудовий" Мосміськсуд як касаційна інстанція зрізав неустойку за ухилення від сплати аліментів, рекомендується терміново готувати наглядові скарги.
ЦПК РФ
Глава 41.1. ВИРОБНИЦТВО В СУДІ НАГЛЯДНІЙ ИНСТАНЦИИ
Стаття 391,1. Перегляд судових постанов у порядку нагляду
1. Набрали законної сили судові постанови, зазначені в частині другій цієї статті, можуть бути переглянуті в порядку нагляду Президією Верховного Суду Російської Федерації за скаргами осіб, які беруть участь у справі, та інших осіб, якщо їх права, свободи і законні інтереси порушені цими судовими постановами.
2. До Президії Верховного Суду Російської Федерації оскаржуються:
1) вступили в законну силу рішення верховних судів республік, крайових, обласних судів, судів міст федерального значення, суду автономної області, судів автономних округів, прийняті ними по першій інстанції, якщо зазначені рішення були предметом апеляційного розгляду у Верховному Суді Російської Федерації;
2) набрали законної сили рішення окружних (флотських) військових судів, прийняті ними по першій інстанції, якщо зазначені рішення були предметом апеляційного розгляду у Верховному Суді Російської Федерації;
3) вступили в законну силу рішення і ухвали Верховного Суду Російської Федерації, прийняті ним по першій інстанції, якщо зазначені рішення і визначення були предметом апеляційного розгляду;
4) визначення Апеляційної колегії Верховного Суду Російської Федерації;
5) визначення Судової колегії в адміністративних справах Верховного Суду Російської Федерації, визначення Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації і визначення Військової колегії Верховного Суду Російської Федерації, винесені ними у апеляційному порядку;
6) визначення Судової колегії в адміністративних справах Верховного Суду Російської Федерації, визначення Судової колегії в цивільних справах Верховного Суду Російської Федерації і визначення Військової колегії Верховного Суду Російської Федерації, винесені ними у касаційному порядку.
3. Право на звернення до Президії Верховного Суду Російської Федерації з поданням про перегляд судових постанов, зазначених у частині другій цієї статті, якщо в розгляді справи брав участь прокурор, мають Генеральний прокурор Російської Федерації і його заступники.
Стаття 391.3. Зміст наглядових скарги, подання
1. Наглядові скарга, подання має містити:
1) найменування суду, в який вони подаються;
2) найменування особи, яка подає скаргу або подання, його місце проживання або місце знаходження та процесуальне становище у справі;
3) найменування інших осіб, які беруть участь у справі, їх місце проживання або місце знаходження;
4) вказівка на суди, котрі розглядали справу по першій, апеляційної чи касаційної інстанції, і зміст прийнятих ними рішень;
5) вказівку на судові постанови, які оскаржуються;
6) вказівка на підстави для перегляду судового постанови в порядку нагляду з приведенням доказів, які б свідчили про наявність таких підстав;
7) прохання особи, яка подає скаргу або подання.
2. У наглядової скарзі особи, яка не брала участі у справі, має бути зазначено, які права, свободи чи законні інтереси цієї особи порушено набрав законної сили судовим постановою.
3. Наглядова скарга повинна бути підписана особою, яка подає скаргу, або його представником. До скарги, поданої представником, додається довіреність або інший документ, що засвідчують повноваження представника. Наглядове подання повинно бути підписано Генеральним прокурором Російської Федерації або його заступником.
4. До наглядовим скаргою, подання додаються завірені відповідним судом копії судових постанов, прийнятих у справі.
5. Наглядові скарга, уявлення подаються з копіями, кількість яких відповідає кількості осіб, які беруть участь у справі.
6. До наглядової скарги повинні бути додані документ, що підтверджує сплату державного мита у встановлених законом випадках, порядку та розмірі або право на отримання пільги по сплаті державного мита, або судову ухвалу про надання відстрочки, розстрочки його сплати або про зменшення розміру державного мита.
Стаття 391.5. Розгляд наглядових скарги, подання
1. Наглядові скарга, уявлення, подані відповідно до правил, встановлених статтями 391,1 - 391.3 цього Кодексу, вивчаються суддею Верховного Суду Російської Федерації.
Суддя Верховного Суду Російської Федерації вивчає наглядові скаргу, подання за матеріалами, прикладеним до скарги, поданням, або за матеріалами витребуваного справи. У разі витребування справи їм може бути винесено ухвалу про призупинення виконання рішення суду до закінчення провадження в суді наглядової інстанції за наявності прохання про це в наглядових скарзі, поданні прокурора або іншому клопотанні.
2. За результатами вивчення наглядових скарги, подання суддя Верховного Суду Російської Федерації виносить ухвалу:
1) про відмову в передачі наглядових скарги, подання для розгляду в судовому засіданні Президії Верховного Суду Російської Федерації, якщо відсутні підстави для перегляду судових постанов у порядку нагляду. При цьому наглядові скарга, уявлення, а також копії оскаржуваних судових постанов залишаються в суді наглядової інстанції;
2) про передачу наглядових скарги, подання зі справою для розгляду в судовому засіданні Президії Верховного Суду Російської Федерації.
3. Голова Верховного Суду Російської Федерації, заступник Голови Верховного Суду Російської Федерації має право не погодитися з визначенням судді Верховного Суду Російської Федерації про відмову в передачі наглядових скарги, подання для розгляду в судовому засіданні Президії Верховного Суду Російської Федерації і винести ухвалу про його скасування та передачі наглядових скарги, подання зі справою для розгляду в судовому засіданні Президії Верховного Суду Російської Федерації.
Стаття 391.9. Підстави для скасування або зміни судових постанов у порядку нагляду
Судові постанови, зазначені в частині другій статті 391,1 цього Кодексу, підлягають скасуванню або зміні, якщо при розгляді справи в порядку нагляду Президія Верховного Суду Російської Федерації встановить, що відповідне оскаржуване судове постанову порушує:
1) права і свободи людини і громадянина, гарантовані Конституцією Російської Федерації, загальновизнаними принципами і нормами міжнародного права, міжнародними договорами Російської Федерації;
2) права і законні інтереси невизначеного кола осіб чи інші публічні інтереси;
3) однаковість у тлумаченні та застосуванні судами норм права.