Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
Найбільший в світі виробник харчування швейцарська компанія Nestle виступила з досить неоднозначним пропозицією. Голова ради директорів і колишній генеральний директор Nestle Пітер Брабек запропонував приватизувати світові запаси прісної води. За його словами, це допоможе скоротити безцільне витрачання зазначеного життєво важливого ресурсу. 
Варто зазначити, що проблема, порушена Пітером Брабека, дійсно одна з найважливіших проблем сучасного світового співтовариства. Запаси прісної води на планеті обмежені. При цьому, від 85 до 90 відсотків, за різними оцінками, цих запасів містяться у вигляді льоду, тобто, практично не використовується. За даними ООН, за станом на початок 2000-х років, 1,2 мільярда людей живуть в умовах дефіциту прісної води. А два мільярди відчувають такий дефіцит регулярно. При цьому, якщо чисельність населення Землі з моменту оприлюднення доповіді збільшилася, то обсяги запасів води - навпаки. За інформацією, представленою ООН в поточному році, найсильніше водна криза загрожує жителям Середньої Азії. Найбільшу небезпеку становить ситуація в Узбекистані.
Пітер Брабек в рамках свого відео-виступу заявив, що лише 1,5 відсотка від загального числа споживаної в світі води використовуються за призначенням: для потреб гігієни та для пиття. Решта ж ресурс бездумно витрачається даремно. На думку бізнесмена, пора припинити робити воду загальнодоступною. Її здобиччю і продажем повинні займатися великі корпорації. Це дозволить більш економно і раціонально витрачати ресурс.
Читайте також: ПЕК - кому вершки, а кому корінці
В принципі, Пітер Брабек не запропонував чогось принципово нового. Багато природні ресурси не є загальнодоступними, їх видобуток і використання жорстко регламентується і контролюється. Це справедливо, наприклад, для корисних копалин і лісів. Вільне користування цими ресурсами вже давно привело б до неминучої екологічної катастрофи. Це не кажучи вже про катастрофу економічної.
Раніше озвучувалися пропозиції і по приватизації інших ресурсів задля їх збереження, пише "Голос Росії". Так, наприклад, пропонувалося вступити з рибними запасами світового океану. А подекуди вже добралися і до прісної води, хоча її випадок - явно принципово відрізняється від перерахованих.
Читайте також: Земля в Росії - недооцінений ресурс?
Так водні ресурси приватизували деякі латиноамериканські держави. І результати цієї приватизації були скоріше негативними, ніж якими б то не було ще. На виправдання такого заходу можна сказати, що води після її введення дійсно стало витрачатися менше. Скоротилися і державні витрати на водопостачання. Однак, при цьому, після приватизації різко збільшилася дитяча смертність через серйозне погіршення загальної якості води. Особливо постраждали найбідніші верстви населення, у яких просто не було грошей на повноцінний доступ до чистої води. Крім того, після приватизації відразу ж виникли корупційні зловживання в сфері водокористування. Вони взагалі явище вкрай неприємне, але, коли мова заходить про життєво важливому ресурсі, їх наслідки стають по-справжньому страшні. Так в Болівії за воду стали просити набагато більше, ніж вона в реальності коштувала, що призвело до численних бунтів доведеного до відчаю населення.
Цікавий і досвід самої компанії Nestle в сфері водокористування. Так, бразильська група "Cidadãos pelas Águas" ( "Громадяни за воду") закликала до бойкоту Nestle в Бразилії, оскільки компанія надмірно експлуатує водоносний горизонт в Сан-Лоренсо. А в Пакистані Nestle зіткнулася зі звинуваченнями в тому, що вона залишила без прісної води мешканців села Бхатіа Ділван. Компанія пробурила свердловину набагато глибше сільських колодязів, тим самим опустивши водоносний горизонт нижче їх дна. Вода в колодязі, зрозуміло, просто перестала надходити, і жителі села тепер змушені купувати воду в пляшках від Nestle. Сама компанія, втім, провини своєї не визнає і повідомляє, що надала жителям всіляку допомогу. Прісної води у них, правда, від цієї допомоги більше не стало.
Все це з урахуванням того факту, що продаж бутильованої питної води приносить компанії близько восьми відсотків від загального прибутку, змусило багатьох стверджувати, що аж ніяк не турботою про екологічну безпеку планети обумовлено пропозицію Пітера Брабека. А виключно економічними інтересами.
Читайте найактуальніше в розділі " Економіка "