- Максим Нефьодов заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України 16 січня 2016, 09:00,...
Максим Нефьодов
Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України
16 січня 2016, 09:00, Переглядів:
Бажання бачити у всьому "зраду" заважає критикам реформ побачити реальні зміни в країні. Багато з цих змін близькі і зрозумілі кожному українцеві, як, наприклад, оплата за перевірку побутових лічильників
З 1 січня набув чинності Закон "Про метрологію та метрологічну діяльність". За цим нудним назвою криється багато важливих вимог до проведення вимірювань, зберігання національних еталонів і т.д. Але особливо примітно одне нововведення, яке може відчути на собі кожен українець.
У Законі чітко прописані принципи відносин між постачальниками і споживачами послуг в контексті виміру обсягу цих послуг. Якщо перевести з бюрократичної мови статтю 17 (Повірка засобів вимірювальної техніки або просто - перевірка лічильників на відповідність вимогам), то виявиться, що відтепер всі роботи по обслуговуванню лічильників повинні проводитися за рахунок постачальників послуг - електроенергії, тепла, газу, води. Їх же турботою (а зовсім не мешканців) є і своєчасна повірка цих лічильників. А все пов'язані з цим витрати включені в тарифи на побутові послуги і не можуть тарифікуватися понад цю суму.
Порядок, за яким проводиться повірка лічильників, повинен був затвердити Кабінет Міністрів, що він і зробив ще минулого літа ( Постанова Кабміну від 8 липня 2015 № 474 ). Це порядок чітко прописує, наприклад, що постачальник послуг повинен повідомити жителя про планову повірку рекомендованим листом. Крім того, чітко прописана обов'язок постачальника на час повірки або ремонту лічильника встановлювати тимчасовий, і ще багато інших важливих для споживача речей.
Що це означає на практиці? Сьогодні у кожного в квартирі стоять побутові лічильники споживання електроенергії, у багатьох - витрати води і газу. І ми часто стикаємося з обтяжливою процедурою повірки лічильників. Мало того, що нас не попереджають про проведення перевірок, іноді змушують самостійно возити лічильник на перевірку, та ще й вимагають за це гроші. "Нам же ніхто на це грошей не дає", скаржаться комунальники. Як ми бачимо, вони, як мінімум, лукавлять. Всі витрати вже занесені в тарифи, і виділяти кошти на перевірку - святий обов'язок всіх постачальників комунальних послуг.
Сам закон був прийнятий ще в 2014 (!) Році, і у комунальників була сила-силенна часу на те, щоб підготуватися до його вимогам. Тому ніякі відмовки вже не працюють, хоча мантру про "не вистачає грошей" за звичкою продовжують повторювати. активіст Юрій Кальченко розповів про те, як це працює (вірніше, не завжди працює) в Харкові. Детальніше про його досвід спілкування з комунальниками почитайте в його пості:
А я хотів би відзначити ще одну важливу деталь. Пост на тему лічильників став одним з найпопулярніших тем для обговорення на моїй сторінці в Фейсбук (майже 1900 репоста!). Це, звичайно, добре, але тільки за подібними "народними" нововведеннями часто не видно тієї довгої, важкої і копіткої роботи, яку Міністерство проводить для успішної реалізації цього та інших нововведень. А шкода, адже реформи - це не просто гасло або одне прийняте рішення, а маса зусиль, які щодня вживають сотні людей, переконаних у необхідності змін.
Закон про метрологію - один з базових законів реформи системи технічного регулювання. Звичайно, це не така помітна реформа, як реформа поліції, але вона має величезне значення для всієї економіки. По суті ми переходимо від старої радянської системи управління якістю до нової європейської системи технічного регулювання. За останні півтора року Мінекономрозвитку створило законодавчу основу для цього переходу. Це - кардинальна зміна філософії розробки і виробництва товарів і послуг. Стара система базувалася на обов'язкових стандартах, ГОСТах, що регулюють абсолютно все характеристики товару або послуги, і обов'язкової сертифікації. Новий підхід до техрегулювання дає більше свободи в розробці товарів, регламентує перевірку відповідності в залежності від ризику, який несе цей товар. Єдиними обов'язковими вимогами залишаються вимоги до безпеки, які закладені в технічних регламентах.
І ця реформа вимагає колосальних зусиль. Наведу лише кілька цифр, щоб ви могли оцінити масштаб проведених нами робіт. Для реалізації реформи системи техрегулювання було прийнято 24 постанови та видано 7 наказів Мінекономрозвитку. Крім того, були прийняті 47 технічних регламентів, 45 з яких розроблені на основі актів законодавства ЄС, 41 технічний регламент вже є обов'язковим до застосування.
Крім затвердження ряду технічних регламентів, законодавчий етап реформи включав в себе скасування обов'язкового використання ГОСТів. У 2015 році було скасовано дію більше 15 тис. ГОСТів, розроблених до 1992 року, прийнято 4,8 тис. Національних стандартів. Цей крок звільняє підприємницьку ініціативу і сприяє розвитку конкуренції, а, отже, створення нових, інноваційних продуктів і послуг.
До чого це я? У нападі "зради" легко звинувачувати влада в повільному проведенні реформ. І легко не помітити ту величезну роботу, яка ведеться щодня. Поки не з'являться чергові "лічильники", і все знову згадають про те, що, виявляється, реформи ідуть!
Вносьте свій внесок в будівництво громадянського суспільства - в кожному окремо взятому ЖЕКу, будинку, парадному. Вивчайте ваші права і відстоюйте їх - інструменти для цього у вас є. А ми будемо продовжувати робити свою роботу, адже попереду ще багато "лічильників", з якими потрібно розібратися.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
Що це означає на практиці?До чого це я?