Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
За словами експертів, обсяг здачі житла в нашій країні за підсумками 2014 року склав 1,978 млн. Кв.м, що на 7,5% менше показника, зафіксованого в 2013 році 
Квартирне питання в наші дні хвилює якщо не всіх, то дуже багатьох і пов'язано це з тим, що сьогодні питання придбання власного житла - проблема виключно індивідуальна, а держава залишається осторонь від цього питання.
Як заявив в бесіді з echo.az експерт в сфері нерухомості, незалежний оцінювач, представник консалтингової компанії Value and Sources Рашад Алієв, деякі експерти говорять про те, що за часів СРСР будівництво велося ударними темпами і щорічно в республіках Союзу з'являлися тисячі нових житлових будинків. "Дійсно, це так, але потрібно врахувати один момент - такими ударними темпами зводилися в основному" хрущовки "- це панельні будинки для будівництва яких потрібно 5-6 місяців.
У сусідній Росії і сьогодні зводяться панельні багатоповерхівки, наприклад, з 17 поверхів всього за 6-7 місяців. У нас же панельні будинки не будують, у нас будують монолітні будинки, а для зведення одного такого будинку необхідно в середньому 1,5 року.
У нас темпи будівництва кілька уповільнені, а тому на зведення одного монолітного будинку потрібно до двох років. Звичайно, будівництво панельних будинків набагато більш економічно вигідно, однак різниця в якості такого житла колосальна.
Собівартість панельного будівництва нижче в середньому на 20-35%. Низька вартість пов'язана зі скороченням витрат на будівельні матеріали, а також витратами на зарплати будівельникам, яких для зведення хрущовок потрібно набагато менше.
Від "хрущовок" на Заході відмовилися ще в 70-і роки минулого століття, але в СРСР взяли за замітку цей тип будинків і протягом декількох років у багатьох республіках колишнього Союзу почали з'являтися цілі мікрорайони, що складалися виключно з "хрущовок" ", - підкреслив Р.Алієв.
До речі, за словами Р.Алієва, за даними Держкомітету по статистиці Азербайджану - загальний житловий фонд в країні станом на кінець 2014 року становить 166,4 млн.кв. м, з них житлова площа 122,2 млн.кв.м.
З них 53% в містах, а решта 47% в селах. "На частку Баку припадає приблизно 23% житлового фонду. З них менше 6% є державною власністю. До них відносяться неприватизовані квартири, державні гуртожитки тощо", - зазначив Р.Алієв.
За його словами, оптимальна вартість всієї житлової нерухомості виявити важко. "Іноді такі показники порівнюють з показниками ВВП.
У всіх країнах вартість всіх типів нерухомості, в тому числі і житлової, становить більше річного ВВП в середньому в кілька разів. Отриманий же нами вище результат по житловому фонду лише не набагато більше рівня ВВП, що викликає питання.
Ми думаємо, що виявлена нами цифра в 80 млрд. Доларів є заниженою. Просто вся справа напевно в тому, що житлова площа на душу населення в країні дуже низька.
Знову-таки багато що залежить від того, наскільки дані статистики вірні ", - уклав він.
Тим часом, як заявив голова Центру досліджень сталого розвитку Наріман Агаєв, за радянських часів в Азербайджані як не крути житлових будинків, навіть без урахування "хрущовок" будувалося більше. "Після того як Гейдар Алієв став першим секретарем ЦК Компартії Азербайджану, у нас стали будуватися цілі мікрорайони - з'явилися Ахмедли, Гюнешлі, мікрорайони 7-й, 9-й.
У той період здавалося приблизно 3-3,5 мільйонів квадратних метрів житла. Люди ставали в чергу на отримання квартири, і вони отримували квартири. Будинки будувалися і від підприємств - завод "Озон", "Баккондіціонер", "Каспар" будували для своїх працівників будинку.
Зараз всього цього, на жаль, немає. Сьогодні будинки будуються в основному приватними компаніями-забудовниками, а придбати квартири в них можуть дозволити собі лише одиниці.
Ось на даний момент в Баку є 140 недобудованих будинків в стадії добудови. Кожен з них має приблизно 17 поверхів, якщо взяти до уваги той факт, що на кожному поверсі 400 квадратних метрів житлової площі, то в кожному будинку є 6800 тисяч квадратних метрів житла.
Помноживши цю цифру на 140 недобудованих будинків ми отримаємо 952000 квадратних метрів житла. Це дуже мало, враховуючи те, що населення Баку постійно збільшується.
Але необхідно враховувати і той факт, що населення почало будувати індивідуальне житло, приватні будинки є в селищах Абшерона.
А що залишається робити людям, яким ніде жити, а держава не поспішає допомагати їм в питаннях придбання житла? ", - резюмував Н.Агаев.
Зростання чисельності населення і низькі темпи житлового будівництва не сприяє тенденції зниження цін на нерухомість в Азербайджані в поточному році, вважає економічний експерт Фуад Алізаде.
В Азербайджані обсяг житлового фонду становить 166,4 млн. Кв. метрів, відповідно, на душу населення припадає 18 кв. метрів.
Базисний індикатор забезпеченості населення житлом відстає від показників у розвинених країнах і по деяким країнам СНД. У Казахстані площа житла на душу населення досягає 21 кв.м, в Росії - 23 кв. м, в країнах Європи - 49,7 кв.м, в США - 65 кв.м. ( "Новости-Азербайджан")
В Азербайджані низький рівень забезпеченості населення житлом, за цими показниками АР відстає від показників інших країн СНД і розвинених країн світу.
"Не дивлячись на низький рівень забезпеченості населення Азербайджану житлом, темпи житлового будівництва в країні в 2014 році помітно знизилися. Обсяг здачі житла за підсумками 2014 року склав 1,978 млн.кв.м, що на 7,5% менше показника, зафіксованого в 2013 році.
Низька забезпеченість населення житлом є одним з головних факторів сталих високих цін на житло в Азербайджані ", - вважає експерт.
У 2014 році спостерігалося помітне зростання цін на первинному і вторинному ринку Азербайджану.
Відповідно до звіту консалтингової компанії "MBA Group", ціна одного квадратного метра житла на вторинному ринку нерухомості Баку збільшилася з 1807 дол. В грудні 2013 року до 2079 дол. В грудні 2014 року, або на 15%.
Середня вартість одного квадратного метра на первинному ринку житла в Баку за рік зросла з 1146 дол. В грудні 2013 року до 1354 дол. В грудні 2014 року, або на 18%. "В останні три роки чисельність населення Азербайджану щорічно зростає в середньому на 120 тис. Чоловік.
Станом на 1 грудня 2014 року населення Азербайджану досягло 9,583 млн. Чоловік. Не важко підрахувати, що навіть для підтримки нинішньої забезпеченості населення на рівні 18 кв. метрів необхідно як мінімум здавати щорічно 2,160 млн. кв. метрів.
І це без урахування зноситься старого житла. Тобто за підсумками 2014 року обсяги здачі житла не забезпечили навіть мінімуму для покриття темпів приросту населення.
У зв'язку з цим не варто розраховувати, що ціни на нерухомість в країні будуть мати тенденцію до зниження ", - вважає експерт.
До речі, лідером рейтингу країн з найбільш доступним житлом стали США, з самим доступним житлом як у цілому по країні, так і по окремих містах.
Так, житель Сполучених Штатів із середньою зарплатою (4140 USD) зможе придбати 3,34 кв. м нерухомості (1238 USD за кв. м), тоді як, скажімо, казахстанец із середньою зарплатою (718 USD) купить лише 0,6 кв. м житла в Казахстані (1156 USD за кв.м).
Друге місце в рейтингу країн за доступністю житла займає Німеччина, середній житель якої може дозволити собі купити 1,89 кв.м нерухомості на одну зарплату, а заробити на квартиру зможе за 2,5 року.
Іспанія займає третє місце в рейтингу, але має найнижчу ставку по іпотеці (1,76% річних) серед інших країн. Середній іспанець з зарплатою 2528 USD може купити близько 1,3 кв.м житлової нерухомості і буде віддавати 16% зарплати на обслуговування іпотеки.
Болгарія, Великобританія і Казахстан знаходяться, відповідно, на 4, 5 і 6-м місцях рейтингу. Росія за співвідношенням зарплати (849 USD) до вартості житла (1628 USD за кв. М) сумарно займає останній рядок рейтингу.
Перші три рядки в рейтингу доступності житла займають американські міста: Лас-Вегас, Чикаго і Лос-Анджелес. Далі розташувалися британський Манчестер, німецький Кельн і іспанська Торревьєха. Берлін, Майамі, Нью-Йорк і іспанська Аліканте замикають кращу десятку міст.
Цікаво, що в столиці грального бізнесу США і лідера рейтингу, Лас-Вегасі з вартістю квадратного метра житла 903 долара, на середню заробітну плату можна придбати більше 5 квадратних метрів.
У той же час в Костанай (18-е місце в рейтингу), де вартість нерухомості вже зрівнялася з Лас-Вегасом (883 долара), людина з середньою зарплатою може купити тільки 0,59 квадратних метра.
Аутсайдером рейтингу доступності житла виявилася Москва, житель якої на середню зарплату може дозволити собі тільки 0,3 квадратних метра, а платіж по іпотеці становить 99,8% зарплати. Купити квартиру москвич зможе тільки через 16 років.
С.АЛІЕВА
джерело echo.az
0 Роздрукувати
А що залишається робити людям, яким ніде жити, а держава не поспішає допомагати їм в питаннях придбання житла?