Шлях програміста: з Киргизії до Австралії

Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua

Можливо, уважні і давні читачі пам'ятають мою статтю «Программінг по-киргизькому» , В якій я розповідав про долю молодого програміста з Бішкека Андрієм Пріказновим. Нещодавно знову довелося поспілкуватися з ним. Правда, рідну країну він покинув і зараз проживає в Австралії. Тому нинішнє інтерв'ю цілком можна було б назвати «Програмування австралійською», та ось тільки мова в ньому йде, скоріше, не про програмування, а про життя.

- Як склалося, Андрій, що ти покинув батьківщину?

- Років зо три тому виникла думка про переїзд. Життя в рідній країні все менше приваблювала мене: і з роботою постійні незручності, і дітям ніякого майбутнього в Киргизії, оскільки держава тут руйнувалося буквально на очах. В ідеалі, потрібно було їхати, і далеко з СНД. Як варіанти розглядали Канаду, Австралію, Європу (зокрема Англію і Німеччину), як крайній випадок - Росію, благо вона розвивається останнім часом.

Лише до жовтня цього року з'явилася нарешті можливість виїхати в Австралію, де в даний час ми і почали своє життя, можна сказати, спочатку.

- З Киргизією ти вирішив розлучитися назавжди?
- Залишилися лише сумні думки з приводу нашого старого будинку. З одного боку ми були готові тікати звідти наскільки це можливо, з іншого - це будинок, де ми колись починали жити. Після розвалу СРСР розвитку в Киргизії не було, кожна революція відкочується прогрес років на 10 назад. Навіть зараз там практикують віялові відключення електрики. А останнім часом до побутових негараздів додалися низька якість медицини, освіти. Держава закриває дитсадки, зростає рівень криміналу і корупції. Все ширше «яма» між багатими і бідними, а середній клас доведений до такого стану, що люди їдуть, покидавши все.

- Як влаштувався в новій країні?

- На даний момент перебуваю в пошуках роботи. До цього часу працював, та й працюю до сих пір фрілансером, створюю і розвиваю нові проекти. Свої власні проекти (сайти, програми), хоч невелику копієчку але приносять. Однак рівень цін хдесь досить високий, і цього пасивного заробітку вже явно недостатньо, хоча в далекій тепер Киргизії за такі гроші цілком можна було жити.

- Колись ти співпрацював з компанією Boonex - розробником двигунів соціальних мереж. Співпраця закінчено?
- У цій компанії працював до середини 2010 року. Але нас перевели на погодинну оплату і зарплати «просіли». Довелося повністю переключатися на альтернативні заробітки.

Однак до сих пір працюю з Dolphin (продукт компанії Boonex), час від часу обновляю свої численні доповнення для цієї системи управління контентом. Вони непогано продаються.

Останнім часом мені цікава сфера тривимірних просторових реалізацій для Web. Уже два роки розробляю для однієї австралійської компанії движок, який генерує тривимірну модель міст Австралії.
- Ти казав, що маєш нерухомість за кордоном?

- В принципі, багато країн дозволяють купувати нерухомість іноземцям, адже, по суті, яка різниця хто господар тієї чи іншої квартири? Аби податки платив і квартплату. Однак на моїй батьківщині до цього питання підходять з іншого боку, ставлять численні перешкоди придбання житла іноземцями.

Думаю, це також є одним з фактором слабкого розвитку туризму в Киргизії. Є у мене житло в Китаї, особливих складнощів з його придбанням не було. Розглядали ми там досить багато варіантів, адже Китай - країна, де постійно щось будується.

Перш ніж купувати квартиру або будинок, варто вивчити історію району, де ця нерухомість знаходиться, а також потрібно постаратися передбачити, як все тут буде розвиватися. У Китаї є цілі фешенебельні райони, які не заселені з різних причин.

Так, і ще одне: якщо ви не володієте китайською мовою, то знайдіть знайомого або друга, який його знає, це дуже допоможе на етапі вибору і оформлення угоди

Квартири зараз не тільки в Китаї продаються. Ціни на житло (особливо це стосується столиць і великих мегаполісів), найчастіше, бувають неабияк завищені. Це ж стосується і наших країн СНД. Навіть у нас в Бішкеку можна було знайти житло вартістю в мільйон доларів. У тій же Європі за ці гроші можна купити цілий замок.

- Чи є серйозні відмінності зарубіжних банківських систем від наших?

- Китай активно просуває свою систему Unipay, яка, якщо придивитися, має масу переваг, одне з яких - помітно більший термін життя карти (не 2-3 роки як Visa / Mastercard).

Цікавий факт: в країнах СНД дуже часто можна бачити плакати, що демонструють можливість роботи з різними системами - WesterUnion, «Анелік», «Миттю», MoneyGram тощо У Китаї, наприклад, нічого подібного немає, в Австралії теж. А міжбанківські перекази виконуються без використання swift, за допомогою BSB-коду.

- Як і раніше багато подорожуєш?

- Подорожі - це те, що ми з дружиною дійсно любимо. Список країн, де ми встигли побувати, вже досить великий, це і Китай (знову і знову, адже це дивовижна країна), і ОАЕ, і Таїланд.

У Китаї люди зовсім інші. Таїланд - країна постійного тепла, що запам'ятовується своїми численними островами. Коли ми отримаємо новий паспорт - обов'язково знову кудись поїдемо.
- Яку перспективу ти бачиш для себе як для програміста в майбутньому? Чи не виникало думки влаштуватися в держконторі, щоб пенсію потім отримувати?
- Чому б і ні? Припустимо, робота викладачем в якомусь університеті в Австралії, не так і погана. Головне, щоб вона приносила і моральне задоволення, і достатній дохід. Якщо в наших країнах робота вчителем (як і медиком, двірником і ін.) Не вважається гідною, можу запевнити, що це тільки у нас. Щоб отримувати пенсію (а це, думаю, теж важливо) - необов'язково працювати в державній фірмі. Можна просто робити відрахування в пенсійний фонд. Тут (в Австралії), це в порядку речей.
- Як ти вважаєш, чи можливо влаштуватися програмістом новачкові в зрілому віці?
- На жаль, час бере своє, і з часом буде тільки складніше, це стосується саме професії - програміста, який займається створенням коду . Однак існує чимало суміжних спеціальностей, які підходять людям зрілого віку навіть краще, ніж молодим новачкам.

Тобто, програміст, відпрацювавши певний час, думаю, сам прийде до такого висновку, що потрібно щось змінювати і почне замислюватися, а чи не спробувати що-небудь ще.

Працювати все життя на одному місці і робити однотипну роботу, думаю, дуже важко. Потрібно різноманітність.

Розмовляв Едуард Трошин