Сергій Петрик
Наш общий бизнес-фронт BIKINIKA.com.ua
публіцист
29 листопада 2018, 11:20 Переглядів:
Влада Києва збирається впритул зайнятися створенням Київської агломерації.
Прошу агломерацію не плутати з мегаполісом. Мегаполісом називають місто, який настільки розрісся, що фізично став займати раніше прилеглі до нього населені пункти. Агломерація ж має на увазі номінальний об'єднання інтенсивними господарськими, трудовими і культурно-побутовими зв'язками компактно територіально розміщених населених пунктів.
Мер Кличко і його команда намагалися робити кроки до агломерації з грудня минулого року, коли Київрада прийняла рішення про ініціювання її створення. Документом було доручено всього лише провести консультації з міськими, сільськими, селищними головами та секретарями місцевих схемсоветов прилеглих до Києва населених пунктів.
Київрада направила листи міським і селищним радам Борисполя, Боярки, Броварів, Бучі, Василькова, Вишгорода, Вишневого, Ірпеня, Обухова, Українки, Ворзеля, Глевахи, Гостомеля, Калинівки (Броварський район), Калинівки (Васильківський район), Коцюбинського, Козина, Чабанов , а також Києво-Святошинському райраді. На цьому процес забуксував.
Тим часом містобудівники вже планують використання території приміської зони для розміщення житлового будівництва, комунальних, виробничих, транспортно-складських об'єктів, розміщення в приміській зоні житлового будівництва для населення Київської області та киян (переважно садибного, середньо- і багатоповерхового).
Також пропонують перебазувати за межі Києва ряд промислових підприємств, в тому числі ресурсномістких і екофобних, будівництво нових виробничих і складських парків, ділових центрів, електропідстанцій, сміттєпереробних заводів та інших об'єктів спільних інтересів (див. Схему "Об'єкти спільних інтересів в приміській зоні").
Розміщення виробництв, наприклад, в Броварах, Вишневому, Василькові або Обухові знизить трудову міграцію з цих міст, яка становить істотну частину транспортних потоків по київських мостах і магістралях. А податки поповнять місцеві бюджети.
Але майже за рік виявилося, що передмістя столиці не рветься в агломерацію. Охоче ідею підтримали лише Бориспіль, Обухів і Нові Петрівці. Кілька селищ відмовилися. Решта не визначилися досі. Люди на місцях, навпаки, зайняті діаметрально протилежним процесом - децентралізацією, і пропозиція об'єднуватися їх дивує.
Очевидно, там просто підозрюють Київ у бажанні поглинути цінні земельні ресурси. Тим часом питання давно назріло, про що я писав в колонках Операція "Агломерація" від 15 січня і Мать городов русских: перезавантаження? від 21 січня цього року.
Однією ініціативи керівництва Києва недостатньо. Без чималих зусиль зверху застосувати модель Великого Парижа і побудувати Великий Київ в нашій країні не вийде. Хоча навіть у Франції ідею Великого Парижа ( "новий комплексний план розвитку столичного регіону Парижа") свого часу висунув президент країни, і, всупереч протистоянню багатьох політиків, незабаром було створено ціле міністерство у справах Великого Парижа.
У листопаді велика делегація київських чиновників і депутатів їздила переймати досвід Великого Парижа. Після відрядження столичній владі стало ясно, що порядок створення Київської агломерації треба визначати на законодавчому рівні, і вони будуть готувати пропозиції для Верховної Ради.
До речі, чинний Генеральний план Києва, що пропонує зробити з Києва мегаполіс (дуже великий як за площею, так і за чисельністю населення місто, що утворився за рахунок приєднання сусідніх населених пунктів) не тільки не був узгоджений з органами місцевого самоврядування, Київською обласною радою та Київською обласною державною адміністрацією. Створити мегаполіс в рамках чинного законодавства можливо тільки шляхом проведення референдумів в кожному населеному пункті і отримання згоди територіальних громад.
Це практично нереально, оскільки для населення можуть виникнути певні економічні та соціальні втрати. Наприклад, для ведення особистого селянського господарства в селах громадяни приватизують безоплатно ділянки до 2 гектарів; для будівництва та обслуговування житлового будинку в селах - до 25 соток, в селищах - до 15 соток, і все це без проблем. А в Києві - навіть теоретично не більше 10 соток. У столиці значно вища плата за землю, за оренду житла, рівень цін. Крім того, місцеві громади втрачають повноваження місцевого самоврядування.
Що стосується меж, то вони були затверджені ще за радянських часів, і зараз столиця не збирається виходити за їх межі.
Проект нового Генплану передбачає цілком реальне розвиток єдиної відкритої містобудівної системи - місто Київ і приміські території (Київська агломерація), що охоплюють 10 адміністративних районів, Ірпінська міськрада і 8 міст обласного значення, площею приблизно 1,18 мільйона гектарів і населенням приблизно 4,3 мільйона чоловік .
Структура агломерації включає урбанізоване ядро, зовнішню зону і окремі сектори. Урбанізоване ядро (в межах споруджуваної Великої кільцевої дороги Києва) становить територія, охоплена середньої 40-хвилинної транспортної доступністю до центру Києва. До ядра відносяться міста Бориспіль, Бровари, Боярка, Вишневе, Ірпінь, Буча та Вишгород. У зовнішнє зону включені поселення за межами ядра, в тому числі міста Васильків, Обухів і Українка.
Але існує проблема: у всіх оточуючих Київ населених пунктах (в той час, поки в столиці все ще не прийнятий головний містобудівний документ - Генплан!) За останні років п'ять були прийняті свої Генплани. Міста і селища зобов'язані виконувати тільки їх. Це теж аргумент, чому старт Київської агломерації повинні давати "зверху" - парламент, а то і президент.
Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram
Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter
Орфографічна помилка в тексті:
Послати повідомлення про помилку автора?
Виділіть некоректний текст мишкою
Дякуємо! Повідомлення відправлено.